Тема: Тарас Григорович Шевченко  «І мертвим, і  живим,і ненародженим …». Критичний погляд національної історії задля перспективи її кращого майбутнього

Структура уроку

Перевірка домашнього завдання

Дати відповіді на питання:

- Як називалась перша збірка поезій Т.Шевченка?Які поетичні твори до неї увійшли?

- Назвіть перший поетичний твір Т.Шевченка, створений під час перебування в кріпацтві

- Який твір поета має в присвяті рядки: «…На пам’ять 22 апреля  1838 года..»

- Кому присвячено рядки поета:

Будеш,батьку,панувати,

Поки живуть люди..?

- Хто із українських  композиторів  створив мелодію до поезії Т.Шевченка «Заповіт»?

- Кому  адресовані рядки  Т.Шевченка:

Наша дума,наша пісня,

Не вмре,не загине…?

- Який поетичний образ творчості Т.Шевченка символізує долю і призначення поета і поезії

- Назвіть жанр твору Т.Шевченка «Сон», визначений самим поетом

ВІДПОВІДІ НАПИСАТИ В ЗОШИТІ, СФОТОГРАФУВАТИ І НАДІСЛАТИ НА АДРЕСУ  sasha_strylyuk@ukr.net

Актуалізаційна бесіда

- Який жанр відбиває прагнення автора прозового або поетичного твору у спілкуванні та вступу до дискусії?  

- Хто із відомих вам літераторів використав цей жанр для пробудження людської національної і громадської свідомості?

- Чи знаєте ви авторів, які б продовжили  спілкування в літературі не тільки з сучасниками,а і з майбутніми поколіннями щодо оцінки сучасності та  прогресивної спадковості  поколінь? 

- Як ви гадаєте,чи втримався б від нагоди обговорити  таку тему Т.Шевченко?

Робота над твором

В 1845 році під час перебування в Україні Т.Шевченко узагальнив свої думки щодо необхідності пробудження в українському народі національної і громадянської свідомості. Допомогти у вирішенні цього питання могли освічені люди,які б просвітити народні маси і згуртувати для боротьби проти кріпосницької системи  і спрямування громадянського духу на відродження державності. Тарас Шевченко ретельно вивчав і аналізував інтереси,духовність освіченість ставлення до минулого  та сучасного життя простого народу і прийшов до висновку,що більшість дворянства була задоволена політикою монархії зовсім байдужа до долі рідного краю.Хоча серед інтелігенції була національно свідомою,але значною мірою відірваною від народних мас,розрізненою і не мала спільної мети.Всі дії прогресивно налаштованих інтелігентів зводилися до обговорення, порожньої полеміки і не бачила реального втілення ідей. Одночасно стихійні  протести народу ставали причиною безплідних бунтів,які жорстоко каралися владою. Своє бачення щодо вирішення питання Тарас Шевченко і висловив у творі «І мертвим,і живим,і ненародженим…».

Своє послання поет підкріпив словами із Біблії, використаними у вигляді епіграфу. 

ПОЯСНІТЬ ЕПІГРАФ ДО ТВОРУ: «Коли хто говорить:люблю Бога,а брата свого ненавидить – лжа то є…»

Прочитайте поезію

- Що ви бачите спільного у посланні  і поемі «Сон»?

- До кого звертається у творі автор? Хто адресати послання?

- Що згадує поет?

- Для чого поет критично переглядає українську історію?

- Чим,на думку поета,загрожує довга відсутність  змін у суспільстві

Тематично-ідейний аналіз твору:

Тема: зображення змодельованого образу національної еліти,якою вона повинна бути,визначення її політичних та морально-етичних поглядів.

Ідея: утвердження  віри народу в перемогу над класовим ворогом,різке засудження плазування  співвітчизників перед західною культурою та способом життя,заклик до ретельного вивчення здобутків  світової науки,культури,літератури,розвитку національних суспільних інститутів.

Виокремлення основної думки твору («ажурна пилка»):

Нема на світі України,

Немає другого Дніпра,

А ви претеся на чужину

Шукати доброго добра.

Учітесь,читайте,

І  чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь…

Подивіться на рай тихий,

На свою країну,

Полюбіте усім серцем

Велику руїну,Розкуйтеся,братайтеся!

Не дуріте дітей ваших,

Що вони на світі

На те тілько, щоб шанувать…

Якби ви вчились та,як треба,

То й мудрість  би була своя.

В своїй хаті своя й правда,

І сила,і воля.

Обніміться ж,брати мої,

Молю  вас,благаю!

Аналіз жанрових особливостей твору

Жанр – послання до представників панівного класу.

Літературознавча  словникова робота: Послання – віршовий або прозовий твір,написаний у формі листа  чи звернення  до єдиної або багатьох осіб.

Композиційні особливості твору:

Форма звернення – монолог.

Діалоговий компонент – прийом напруження деяких частин твору.

Змістовий плановий розподіл тексту:

1- змалювання дворян,схильних до реакціонерства.

2 – засудження нещадного гноблення кріпаків поміщиками.

3 – заклик до української інтелігенції звернути увагу на «найменшого брата» і захистити трудівників в рідному краї.

4 – викриття напускної і неправдивої освіченості дворян та їх рабського плазування перед монархією.

5 – зображення картин можливої і закономірної помсти.

6 – звернення до української інтелігенції та розкриття негативної сторони її світогляду та діяльності.

7 – висміювання лжепатріотизму лібералів та їх ідеалізації минулого України.

8 – показ реальних картин минулого з пропозицією  власного аналізу освічених людей  подій минулого.

9 – висміювання благих намірів лібералів у «просвітленні» народу.

10- заклик до всіх освічених людей  об’єднатись з простим людом.

Висвітлення ролі ліричного героя твору – звинувачувача, критика, знавця історії України і мислячої людини, який пропонує об’єднати зусилля для повернення до України, яка очікує своїх проводирів.

Проведення паралелі змісту послання Т.Шевченка з сучасним моментом життя України. Обговорення з учнями актуальності твору в період сьогодення «Послання Тараса Шевченка українція 21 століття».

Проведення тестового опитування:

1.У творі «І мертвим,і живим…» Т.Г.Шевченко  звертається до всіх українців,але насамперед до

- селян;

- інтелігенції

- молоді

- жителів великих міст

- військових.

2.Коли йдеться  про нащадків гетьманів, Т.Г.Шевченка обурює те,що вони

- стали визискувачами свого народу

- втратили козацьке військо

- стали байдужими до свого народу

- занепали морально

- віддали частину території України загарбникам.

3.У словах  своя хата/чуже поле, Своя/чужа  «правда,і сила,і воля» автор застосовує

- антитезу

- антоніми

- епітети

- метафору

- синоніми.

4. У словах «Настане судщ,заговорять/І Дніпро,і гори!/І потече сторіками/Кров у синє море/Дітей ваших…»  автор висловлює

- звинувачення

- пророцтво

- пересторогу

- занепокоєння

- здивування.

5.У заключній частині твору «І  мертвим,і живим…» Т.Г.Шевченко

- плаче над остаточно втраченою волею України

- погрожує кривдникам  страшним судом

- не сподівається на зміни

- висловлює надію на відродження України

- сподівається,що пани одумаються.

6. Головним мотивом твору «І мертвим,і живим…» є:

- уславлення героїзму козацтва й утвердження цінності історичної пам’яті народу

- заклик до пробудження в українців почуттів національної гідності і честі

- осуд аморальності пана-спокусника,легковажності дівчини,співчуття до матері-покритки та її дитини

- осуд і викриття російського самодержавства,звеличення борців за волю з кривавою деспотією,пристрасне заперечення  гноблення народів.

Підсумок уроку

- Чому будь-яка узурпована  влада зі страхом буде ставитись до послання Тараса Шевченка «І мертвим,і живим,і ненародженим…»?

- Яка освіта потрібна державі, щоб вона досягла високого рівня розвитку?

- Що корисного пізнали ви від ознайомлення з посланням Тараса Шевченка через роки і віки?

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Вивчити уривок послання напам’ять:

І смеркає, і світає,

День божий минає,

І знову люд потомлений,

І все спочиває.

Тілько я, мов окаянний,

І день і ніч плачу

На розпуттях велелюдних,

І ніхто не бачить,

І не бачить, і не знає —

Оглухли, не чують;

Кайданами міняються,

Правдою торгують.

І Господа зневажають,

Людей запрягають

В тяжкі ярма. Орють лихо,

Лихом засівають,

А що вродить? побачите,

Які будуть жни́ва!

Схаменіться, недолюди,

Діти юродиві!

Подивіться на рай тихий,

На свою країну,

Полюбіте щирим серцем

Велику руїну,

Розкуйтеся, братайтеся,

У чужому краю

Не шукайте, не питайте

Того, що немає

І на небі, а не тілько

На чужому полі.

В своїй хаті своя й правда,

І сила, і воля.

Нема на світі України,

Немає другого Дніпра,

А ви претеся на чужину

Шукати доброго добра,

Добра святого. Волі! волі!

Братерства братнього! Найшли,

Несли, несли з чужого поля

І в Україну принесли

Великих слов велику силу,

Та й більш нічого. Кричите,

Що Бог создав вас не на те,

Щоб ви неправді поклонились!..

І хилитесь, як і хилились!

І знову шкуру дерете

З братів незрящих, гречкосіїв,

І сонця-правди дозрівать

В німецькі землі, не чужії,

Претеся знову!.. Якби взять

І всю мізерію з собою,

Дідами крадене добро,

Тойді оставсь би сиротою

З святими горами Дніпро!

2. Написати есе на тему «Поетичне звернення Тараса Шевченка  в контексті 21 століття».

НАПИСАТИ В ЗОШИТІ, СФОТОГРАФУВАТИ І НАДІСЛАТИ НА АДРЕСУ  sasha_strylyuk@ukr.net