Міністерство освіти і науки України

Управління освіти і науки Волинської облдержадміністрації

Управління освіти Луцької міської ради

Міське учнівське наукове товариство «Ерудит»

Комунальний заклад «Луцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 13

Луцької міської ради Волинської області»

Відділення: мовознавства

Секція: українська мова

Відонімні мікротопоніми Луцького району Волинської області

Роботу виконала:

Корнійчук Анна Андріївна,

учениця 8-А класу комунального закладу «Луцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 13 Луцької міської ради Волинської області»

Науковий керівник:

Стрилюк Олександр Миколайович,

вчитель української мови та літератури комунального закладу «Луцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 13 Луцької міської ради Волинської області»

Луцьк – 2016

Зміст

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. МІКРОТОПОНІМИ ЯК ОБ’ЄКТ ВИВЧЕННЯ

РОЗДІЛ 2. ВІДОНІМНІ МІКРОТОПОНІМИ ЛУЦЬКОГО РАЙОНУ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Об’єктом сьогоднішнього дослідження ми обрали відонімні мікротопоніми Луцького району.

Відонімними називаємо мікротопоніми, походження яких слід пов’язувати з іншими класами власних назв. Такі утворення становлять 38% від загальної кількості дослідженого мікротопонімікону. Вагомим засобом творення мікротопонімів досліджуваної території служили власні назви, передусім відантропонімні і відтопонімні. У ряді випадків наявні в мові імена, прізвища та прізвиська людей, назви населених пунктів, власні назви менших географічних об’єктів, у тому числі й гідрооб’єктів, переживали процес трансонімізації чи, точніше, вторинної номінації. У залежності від онімної основи мікротопоніми поділяємо на 2 основні підгрупи.

2.1. Відантропонімні утворення

Відантропонімні українські утворення вже були предметом досліджень ономастів Дмитра Бучка, Михайла Худаша, і трохи не кожен із них указував на труднощі, які виникають при потребі розрізнити антропонімні та відапелятивні утворення [1].

Усього на досліджуваній території нами виявлено 1780 мікротопонімів, з яких 542 одиниць є відантропонімного походження. Цей факт свідчить про те, що назви цього типу є досить продуктивними у названому регіоні.

У мікротопонімах Луцького району відантропонімні назви представлені досить повно, тому що існування багатьох урочищ, лісів, полів в регіоні тісно пов’язане з діяльністю певних осіб, які були або тепер є власниками конкретних об’єктів, або ж ця територія була і є місцем їх проживання тощо. Антропонімний матеріал виступає практично в усьому спектрі аналізованих назв.

Базовими одиницями, від яких утворювалися відантропонімні мікротопоніми цього розряду на досліджуваній території, є імена, прізвища та прізвиська людей, а також апелятивні означення особи та означення особи за етнічною приналежністю. У нашому словнику дана група складає приблизно 80%  від усіх  відонімних назв.

Мікротопоніми Луцького району цього розряду ділимо на 5 підгруп:

а) мікротопоніми, в основі яких лежить християнське ім’я;

б) мікротопоніми, в основі яких лежать слов’янські імена або пізніші прізвиська;

в) мікротопоніми, утворені від родових назв;

г) мікротопоніми, в основу яких лягли апелятивні означення особи;

ґ) мікротопоніми, в основу яких лягли означення особи за етнічною приналежністю.

Серед місцевих назв, утворених від онімів, перше місце посідають присвійно-прикметникові назви, які вказують, кому саме належала, чиєю власністю була певна місцевість, хто на ній проживав чи господарював.

а). Мікротопоніми, в основі яких лежить християнське ім’я.

Номени цієї групи становлять 25% дослідженого мікротопонімікону. Культурно-історичний аналіз таких назв показує, що серед власних імен людей, відображених у мікротопонімах Луцького району Волинської області, чільне місце належить іменам християнського календаря. Здебільшого вони побутують як у повній офіційній формі, так і в усіченій чи усічено-суфіксальній формах.

Мікротопоніми з християнськими іменами в основах у повній формі: ур.Авдє́їв сад (<Авдій) [Луцьк], ч.с.Ада́мов (<Адам) [Одеради], ур.Андрі́єва верба (<Андрій) [Підгайці], яр Анто́нів (<Антон) [Буяни], сад Анто́нівка (<Антон) [Баїв], п.Богдане́ць (<Богдан) [Гірка Полонка], дол.Бори́сова доли́на (<Борис) [Милуші], х.Бронісла́вка (<Броніслав) [Хорохорин], х.Валенти́нів (<Валентин) [Буяни, Веселе], ур.Валенті́нов (<Валентин) [Шепель], кр.Василе́ва крини́ця (<Василь) [Забороль], ур.Ві́кторська (<Віктор) [Забороль], п.Герасі́мове (<Герасим) [Несвіч], п.Глє́бове (<Гліб) [Чаруків], сад Глі́бовий (<Гліб) [Несвіч], вул. Омеля́нова ву́лиця (<Омелян) [Рокині], ч.с.Григо́рівка (<Григорій) [Богушівка], г.Дави́дова гора́ (<Давид) [Підгайці], п.Дани́ловка (<Данило) [Одеради], п.Деми́дівське (<Демид) [Липини], ч.с.Дени́сівка (<Денис) [Буяни], п.Гера́сим (<Герасим) [Буяни], ч.с.Іва́нівка (<Іван) [Богушівка, Городище-1, Смолигів], п.Іва́нувка (<Іван) [Смолигів], п.Іва́нове (<Іван) [Буяни], ч.с.Касяни́вка (<Касьян) [Несвіч], дор.Кири́лівка (<Кирило) [Липини], ч.с.Лука́ (<Лука) [Несвіч, Чаруків], сін.Лука́ (<Лука) [Рованці], ур.Лука́ (<Лука) [Полонка], сін.Лу́ків (<Лука) [Новокотів], п.Лу́кове (<Лука) [Торчин], п.Мака́ровщина (<Макар) [Гірка Полонка], луг Маркі́в луг (<Марко) [Піддубці], луг Маркі́вський (<Марко) [Смолигів], ч.р.Маркія́нівка (<Маркіян) [Садів], ч.с.Марко́ва поля́на (<Марко) [Марко], ч.с.Марти́нівка (<Мартин) [Радомишель], ліс Марти́нівський ліс (<Мартин) [Мартинівка], вул., п.Мар’я́нівка (<Мар’ян) [Новокотів, Піддубці], п.Ні́конове (<Никон) [Несвіч], ліс Олексі́ївський (<Олексій) [Веселе], п.Оста́пове (<Остап) [Білостік], ур.Па́влівщина (<Павло) [Білостік], п.Па́влове (<Павло) [Несвіч], кр.Петро́ва криниця (<Петро) [Несвіч], вул.Пили́півська (<Пилип) [Романів], ч.с.Романі́вка (<Роман) [Несвіч, Радомишль, Суховоля], ст.Русла́нове озеро (<Руслан) [Сирники], гр.Севери́нова гора (<Северин) [Романів], пас.Семе́новий бе́рег (<Семен) [Княгининок], ч.с.Степа́нщина (<Степан) [Піддубці], пас.Тара́сова па́ша (<Тарас) [Милуші], дор.Тара́совка (<Тарас) [Оздів], гай То́дорів гай (<Тодор) [Несвіч], ч.с.Усти́мин (<Устим) [Чаруків], яр Фе́дорівка (<Федір) [Смолигів], п.Хо́мівське (<Хома) [Милуші], п.Ха́тнисько Юхи́мове (<Юхим) [Гірка Полонка].

Мікротопоніми з християнськими іменами в основах у скороченій або ускладненій формах

В основах частини відантропонімних мікротопонімів вживаються християнські імена у скороченій або ж у повній, ускладненій суфіксами, формах, наприклад: п.Андрі́йкове (<Андрійко <Андрій) [Білосток], гай Андрі́йчиків (<Андрійчик <Андрій) [Смолигів], х.Анто́шкинський (<Антошка <Антон) [Боратин], п.Бази́лове (<Базіл <Василь) [Несвіч], вул.Базівка (<Безьо <Василь) [Романів], ур.Базі́льське (<Базіл <Василь) [Романів], х.Бене́дова (<Бенедьо <Бенедикт) [Романів], п.Біля Вере́мка (<Ієремій <Ярема) [Лище], ч.с.Біля Санька́ (<Санько <Олександр) [Чаруків], ур.Валєнто́вський (<Валентов <Валентин) [Городок], п.Варійоні́вське поле (<Варійон = Іларіон) [Баківці] [13, 51], ст.Ві́тів (<Вітя <Віктор) [Торчин], ст.Гаврищукі́в (<Гаврищук <Гаврило) [Новокотів], п.Ге́ньове (<Геньо <Євген) [Баїв], ч.м.Гри́цеве (<Гриць <Григорій) [Луцьк], г.Гри́ць (<Гриць <Григорій) [Смолигів], п.Євгє́нькова (<Євгенко <Євген) [Новокотів], вул.Зі́нківська (<Зінько <Зиновій) [Піддубці], г.Іванчуко́ва (<Іванчук <Іван) [Веселе], бол.Івася (<Івась <Іван), ур.Іва́сикова борозна́ (<Івасик <Івась <Іван) [Липини], п.Климо́вщина (<Клим <Климентій) [Торчин], г.Климу́ха (<Клим <Климентій) [Білосток], х.Костюшко́ва (<Костюшко <Кость <Костянтин) [Промінь], п.Лукачи́не (<Лукач <Лука) [Рованці], церква Луки́нська (<Лукин <Лука) [Рованці], г.Лу́кашеві гори (<Лукаш <Лука) [Вікторяни, Милуші], ч.с.Лукаші́вка (<Лукаш <Лука) [Піддубці], ур.Льо́вкова поля́на (<Льовка <Лев) [Воютин], дор.Людвіко́вська доро́га (<Людвік <Людовик) [Воротнів], п.Мака́рушин ху́тір (<Макаруха <Макар) [Баїв], х.Макару́шина (<Макаруха <Макар) [Гірка Полонка], х.Маташі́вка (<Матяш <Матвій) [Княгининок], сад Михалє́вський (<Михалів <Михайло) [Веселе], ч.с.Михалу́вка (<Михальо <Михайло) [Цумань], п.Мі́шінькове (<Мішинька <Міша <Михайло) [Несвіч], п.Мо́сьове (<Моша <Мошко = Мойсей) [Баїв] [21, с.400], ч.с.Мо́шинський (<Моша <Мошко = Мойсей) [Полонка], ур.Мо́шкове болото (<Мошко = Мойсей) [Хорохорин], ч.с.Оме́лькове (<Омелько <Омелян) [Веселе], п.Панько́ве (<Панько <Пантелеймон) [Романів], п.Петлю́рине (<Петлюра <Петрура <Петро) [Чаруків], х.Пота́пильщина (<Потап) [Гаразджа], п.Протів Гнатюка́ (<Гнатюк <Гнат) [Несвіч], ліс Гри́горщина (<Григорій) [Новокотів, Романів], дол.Са́вча долина (<Савка <Сава, Саватій) [Білостік], ч.с.Савчукі́в садок (<Савчук <Савка <Сава, Саватій) [Чаруків], п.Сакі́вське поле (<Сакій <Ісак) [Буяни], дол.Са́кова (<Сак <Ісак) [Воротнів], п.Са́кове (<Сак <Ісак) [Несвіч], п.Сако́вщина (<Сак <Ісак) [Одеради], ч.с.Степи́н (<Стьопа <Степан) [Чаруків], бол., сін.Сте́пка (<Стьопа <Степан) [Білосток], п.Сьо́мкове (<Сьомка <Семен) [Несвіч], ч.с.Ся́ньків (<Санько <Олександр) [Чаруків], дор.Ся́нькова (<Санько <Олександр) [Веселе], х.Томаше́вщина (<Томаш <Хома) [Промінь], п.Фанько́ве (<Фанько <Фаня <Афанасій <Панас) [Чаруків], п.Фє́дьків садок (<Федько <Федір) [Гірка Полонка], ст.Фє́дькін ставок (<Федько <Федір) [Княгининок], п.Філюкі́вщина (<Філюк <Філя <Филимон) [Чаруків], п.Хе́льковича (<Хелько <Філя <Филимон) [Чаруків], п.Чіпчуко́ве (<Чіпчук <Чіпка <Ничипір <Никифор) [Рованці], дж.Юзке́вича криниця (<Юзьків <Юзько <Йосип) [Вікторяни], п.Я́ників луг (<Яник <Ян <Іван), [Сирники], ч.с.Я́нівка (<Ян <Іван) [Торчин], ур., луг Янкі́в луг (<Янко <Ян <Іван) [Новокотів, Піддубці], ур.Яну́вка (<Ян <Іван) [Оздів], вул.Я́шкіна (<Яш <Яків) [Забороль].

Рідше використовувалися для творення мікротопонімів Луцького району жіночі імена. Варто зазначити, що серед них також переважають імена православного календаря. Наприклад: п.Авро́рине (<Аврора) [Чаруків], ур.Алі́ськини (<Аліска <Аліса) [Чаруків], ст.Антоні́нин острів (<Антоніна) [Баїв], п.А́ськине (<Аська <Ася <Анастасія) [Чаруків], ч.с.Біля Васили́ни (<Василина) [Лище], ч.с.Біля Катери́ни (<Катерина) [Лище], ч.л.Біля Со́ньки (<Соня <Софія) [Лище], п.Васили́нове (<Василина) [Чаруків], оз., сін.Ві́тин луг (<Віта <Вікторія) [Торчин], ч.с.Галіські́вська долина (<Галіська <Галина) [Лище], яр Га́пчин (<Гапка <Агапія) [Смолигів], ур.Геле́нів (<Гелена <Олена) [Хорохорин], п.Є́вчине (<Євка <Єва) [Чаруків], п.Єле́новка (<Єлена <Олена) [Веселе], п.Же́ньчине (<Женька <Євгенія) [Чаруків], ур.Каме́лівка (<Каміла) [Хорохорин], ч.с.Каси́чин горб (<Каська <Катерина) [Піддубці], п.Ло́рове (<Лора <Лариса) [Несвіч], ч.с.Лю́ська (<Люся <Людмила) [Рокині], ліс Мари́сін (<Марися <Марина) [Гірка Полонка], п.Марі́йчине (<Марійка <Марія) [Баїв], ч.с.Ма́р’їна роща (<Мар’я <Марія) [Милуші], ур.Маню́ся (<Маня <Марія) [Городище-2], вул.Ману́хі (<Мануха <Маня <Марія) [Романів], сад Ма́ртин (<Марта <Марфа) [Новокотів], п.Ма́ртине поле (<Марта <Марфа) [Несвіч], ч.с.Мару́син сад (<Маруся <Марія) [Одеради], п.Мару́ха (<Маруся <Марія) [Воютин], ур.Мати́льдів (<Матильда) [Хорохорин], п.Матрьо́нине (<Матрьона <Мотрона) [Чаруків], сад Мі́льчин (<Міля <Мелетія) [Несвіч], вул.Оле́нівка (<Олена) [Липини], ч.с.Олі́вка (<Оля <Ольга) [Забороль], п.Олю́вка (<Оля <Ольга) [Садів], сін.Хведо́рине (<Хведора <Федора) [Білостік], п.Шу́ріна (<Шурин <Шура <Олександра) [Несвіч].

Жіночі імена для творення мікротопонімів використовувалися рідше. Це спричинене тим, що у нас з давніх-давен чоловік був головою сім’ї. Він – годувальник, старійшина роду. Жінка ж була лише другою особою у родині. Та все ж за певних обставин жіночі імена також могли ставати базовими. Це траплялося тоді, коли на жінку переходили обов’язки глави сім’ї, або ж коли жінка чимось особливим виділялася в родині.

б). Мікротопоніми, в основі яких лежать слов’янські імена або пізніші прізвиська

У нашому словнику фіксується чимала кількість мікротопонімів, побудованих на слов’янських іменах або пізніших прізвищах та  прізвиськах (26%), що свідчить про тісний зв’язок людей із землею. Серед номенів цієї групи переважають прості утворення, серед яких домінують топоніми, репрезентовані субстантивованими прикметниками. Умовно поділяємо їх на кілька груп. Мікротопоніми, в основах яких засвідчені слов’янські імена, мотивовані назвами:

– тварин (комах, птахів), частинами їх тіла: п.А́істове (<Аіст = лелека) [Несвіч], п.Баглайо́ва долина (<Баглай <багла = журавель) [Промінь] [15, 186], сін.Бара́няча гора (<Баран <баран) [Білосток], ур.Бараші́вка (<Бараш <Баран <баран) [Оздів], п.Біля За́йця (<Заєць <заєць) [Чаруків], сін.Бобрі́вник (<Бобрів <Бобер <бобер) [Білосток], г.Бобро́ва гора (<Бобер <бобер) [Романів], п.Бу́слів луг (<Бусел <бусел <лелека) [Лаврів], ч.с.Бу́слявка (<Бусел <бусел <лелека) [Лище], ур.Бу́сольне (<Бусел <бусел <лелека) [Смолигів], ч.с.Воронови́ця (<Воронів <Ворон <ворон) [Несвіч], вул.Вувкі́вська (<Вовків <Вовк <вовк) [Піддубці], пас.Гусакі́вщина (<Гусаківський <Гусаків <Гусак <гусак) [Коршів], п.Гу́сьове (<Гусь <гусак) [Чаруків], п.За́йцеве (<Заєць <заєць) [Боголюби, Чаруків], ч.с.За́йців хутір (<Заєць <заєць) [Баківці], п.Звєри́нське поле (<Звір <звір) [Романів], ч.с.Кози́нець (<Козин <Коза <коза) [Гірка Полонка], р.Лині́вка (<Линів <Лин <лин) [Несвіч], ч.с.Осове́ць (<Осів <Оса <оса) [Несвіч], п.Пті́цове (<Птіца <птах) [Чаруків], ч.м.Пу́гачовка (<Пугачів <Пугач <пугач) [Луцьк], ур., ч.с.Раковщи́зна (<Раківський <Раків <Рак <рак) [Білостік, Смолигів, Торчин], оз.Ри́бицьке (<Рибак <Риба <риба) [Смолигів, Торчин], п.Са́рнове (<Сарна <сарна) [Смолигів], п.Слоно́ве (<Слон <слон) [Несвіч], ч.с.Соба́чівка (<Собачий <Собака <собака) [Підгайці], п.Сови́ний луг (<Сова <сова) [Гірка Полонка], п.Соловйо́ве (<Соловей <соловей) [Чаруків], п.Соро́чин (<Сорока <сорока) [Чаруків], ст.Ту́ріков (<Турик <Тур <тур) [Садів], дол.Ча́пліна яма (<Чапля <чапля) [Романів], ч.с.Червакі́вщина (<Черваківський <Черваків <Червак <черв’як) [Садів].

– рослин: ур.Ба́рбарова лоза (<Барбар <барбар) [Хорохорин], п.Бере́зове (<Береза <береза) [Торчин], г.Бу́кова гора (<Бук <бук) [Лаврів], ліс Гаї́вка (<Гай <гай) [Забороль, Рокині], г.Горо́шкова гора (<Горошок <Горох <горох) [Смолигів], ур.Жолоді́вка (<Жолудів <Жолудь <жолудь) [Лище], ліс Кали́новець (<Калинів <Калина <калина) [Радомишль], п.Качани́вка (<Качанів <Качан <качан) [Несвіч], ч.с.Ли́повець (<Липів <Липа <липа) [Антонівка, Баїв, Забороль, Коршів], вул.Малі́новка (<Малини <Малина <малина) [Милуші], ур.Ольша́нів (<Ольшан <Ольха <вільха) [Хорохорин], ліс Оси́нівка (<Осина <осика) [Липини], вул.Сидуні́вська (<Сидунів <Сидун <сидун) [Торчин], ур.Синякі́в (<Синяк <синяк) [Новокотів, Романів], вул.Синякі́вка (<Синяків <Синяк <синяк) [Піддубці], ч.с.Хмельова́ (<Хміль <хміль) [Романів], п.Шиши́ківське (<Шишиків <Шишик <шишка) [Несвіч].

– особи за професією та родом занять: ч.с.Вапня́рка (<Вапняр <вапняр) [Охотин, Торчин], ч.с.Витирина́рська хата (<Ветеринар <ветеринар) [Струмівка], вул.Вчи́тельська вулиця (<Вчитель <вчитель) [Городище], ч.с.Газовщи́к (<Газовщик <газівщик) [Рокині], луг Гарбаруко́вий луг (<Гарбарук <Гарбар <гарбар «шкіряний завод, запозичення з польської мови garbować – вичинювати шкіри») [7, 471]. [Милуші], ч.с.Гончари́ха (<Гончар <гончар) [Лище], ч.с.Гонча́рка (<Гончар <гончар) [Городище, Романів], п.Грабарі́вщина (<Грабар <грабар «землекоп» [7, 579]) [Коршів], ч.с.Злодії́вка (<Злодій <злодій) [Забороль], вул.Ковалі́в (<Коваль <коваль) [Смолигів], ліс Ковалі́вщина (<Ковалівський <Коваль <коваль) [Усичі], п.Коза́цька (<Козак <козак) [Стоянів], ур.Коза́цький (<Козак <козак) [Забороль], ліс Коза́цький ліс (<Козак <козак) [Гірка Полонка], вул.Козодо́й (<Козодой <козодой «коза, доїти» [8, 500]) [Веселе], ур.Козодо́йна (<Козодой <козодой «коза, доїти» [8, 500]) [Торчин], ч.с.Коміса́рові хащі (<Комісар <комісар «поліцейський чиновник» [8, 538]) [Коршів], сін.Косарі́вка (<Косар <косар) [Новокотів], п.Котляркі́вське (<Котляр <котляр «той, хто робить казани» [3, 522]) [Княгининок], ліс, п.Лисничі́вка (<Лисник <лісник) [Садів, Смолигів], ур.Ліснико́ва (<Лісник <лісник) [Несвіч], п.Матро́скіне (<Матрос <матрос) [Чаруків], ч.с.Мелникі́вщина (<Мельник <мельник) [Коршів], п.Ме́льникове (<Мельник <мельник) [Веселе], ч.с.Млина́рська (<Млинар <млинар «мельник» [9, 489]) [Романів, Торчин], ст.Музи́чкін став (<Музи́ка <музи́ка) [Романів], ч.с.Палійчуко́ва гора (<Палійчук <Палій <палій «той, що зробив пожар» [10, 265]) [Романів], луг Ри́марів луг (<Римар <римар <лимар «майстер, який виготовляє ремінну збрую» [9, 233]) [Піддубці], п.Смалі́вщина (<Смалівський <Смалій <смалій «хто ріже й осмалює свиней» [11, 315]) [Охотин], ст.Солда́тська копанка (<Солдат <солдат) [Милуші], п.Старшино́ва земля (<Старшина <старшина «старше військове звання» [3, 1386]) [Новокотів], ч.с.Стельмахі́вщина (<Стельмах <стельмах «майстер, який робить вози, сани» [11, 407]) [Романів], вул.Столярі́вна (<Столяр <столяр) [Романів], ч.с.Столя́рщина (<Столярський <Столяр <столяр) [Романів], ч.с.Ткачукі́вська гора (<Ткачуків <Ткачук <Ткач <ткач) [Радомишль], вул.Трактори́стів (<Тракторист <тракторист) [Смолигів], п.Фе́рмерові (<Фермер <фермер) [Чаруків], вул.Фе́рмерська (<Фермер <фермер) [Смолигів], ч.с.Хутір Бондаренка (<Бондаренко <Бондар <бондар «майстер, що виробляє діжки» [3, 92]) [Білостік], дор.Чума́цький шлях (<Чумак <чумак) [Баїв], вул.Шевче́нкова (<Шевченко <Швець <швець) [Озеряни].

– родової та соціальної приналежності: п.Ба́ба (<Баба <баба) [Смолигів, Торчин], сін.Ба́б’є (<Баба <баба) [Хорохорин], ч.м.Ба́бин яр (<Баба <баба) [Луцьк], г.Ба́бина гора (<Баба <баба) [Одеради], ч.с.Ба́бина долина (<Баба <баба) [Лаврів], г.Ба́бині гори (<Баба <баба) [Голишів], п.Ба́бський луг (<Баба <баба) [Лище], г.Ба́б’я гора (<Баба <баба) [Білосток], гай Вдо́вин колодязь (<Вдова <вдова) [Садів], п.Геро́йове (<Герой <герой) [Чаруків], вул.Да́мська лінія (<Дама <дама) [Лище], х.Дє́душин хутір (<Дєдиха <Дєд <дід) [Коршів], г.Джу́сова гора (<Джус <джус=хлопець [8, 54]) [Милуші], ур.Діво́чий луг (<Дівки <дівки=дівчата) [Лище], ч.с., х.Ді́довець (<Дідів <Дід <дід) [Вікторяни, Лаврів, Милуші, Промінь], вул.Залі́зна баба (<Баба <баба) [Рокині], ур.Приймачи́ха (<Приймак <приймак) [Піддубці], п.Та́ткове (<Татко <тато) [Підгайці], вул.Тьо́щин язик (<Тьоща <тьоща) [Луцьк, Рокині], п.Хло́пове (<Хлоп <хлоп «селянин, мужик» [12, 182]) [Смолигів], п.Яр на бабі (<Баба <баба) [Смолигів].

– зовнішніх ознак чи внутрішніх властивостей носія: п.Бубни́хи (<Бубниха <Бубній <бубній «базіка» [7, 275]) [Несвіч], п.Ві́шалник (<Вішалник <вішальник) [Воротнів, Лище], п.Ги́карове (<Гикар <гикати) [Несвіч], х.Голов’я́нівка (<Голов’ян <Голова <голова) [Привітне], ч.с.Горя́нщина (<Горянський <Горян < горіти) [Городок], п.Го́цанове (<Гоцан <Гоц <гоц «стрибок, гоцати – стрибати, скакати» [7, 577]) [Несвіч], ліс Гро́мив (<Гром <грім «сильні, гучні звуки» [3, 262]) [Білосток], ліс Ковтуні́в (<Ковтун <ковтун «жмут збитого волосся» [3, 550]) [Романів], ур.Коло Свистуна́ (<Свистун <свистун) [Чаруків], ч.с.Колоти́лівка (<Колотило <колотити «викликати неспокій, підбурювати» [8, 522]) [Усичі], п.Кра́ліне (<Краля <краля «красуня» [3, 582]) [Несвіч], ч.с.Лобу́рське поле (<Лобур <лобур «бездіяльна, ледача людина» [3, 625]) [Торчин], ч.с.Магє́рове поле (<Маґер <маґер «худий» [9, 353]) [Романів], п.Маґірі́вщина (<Маґер <маґер «худий» [9, 353]) [Воютин], п.Мама́йцьові (<Мамай <мамай «йолоп, бовдур» [9, 376]) [Несвіч], ч.с.Обі́рванка (<Обірванець <обірванець «людина, що ходить у подертому одязі» [3, 804]) [Озеряни], п.Ребчуко́ве (<Ребчук <рябий) [Рованці], п.Руді́вщина (<Рудівський <Рудів <Рудь <рудий) [Чаруків], ч.с.Слипа́новка (<Сліпан <сліпий) [Крупа], х.Смугля́нівка (<Смуглян <смугляк «чоловік або хлопець з смуглявою шкірою» [11, 330]) [Липини], рів Ху́діковий рів (<Худік <худий) [Баківці], ур.Цьо́мів садок (<Цьом <цьом «вигук, що імітує звук поцілунку» [12, 268]) [Несвіч], п.Я́звин (<Язва <язва «уїдлива людина, відьма» [12, 537]) [Торчин].

– істот: бол.Баба́єве (<Бабай <бабай «домовик» [7, 103]) [Романів], п.Бо́женькове (<Боженько <Бог <бог) [Чаруків], г.Ве́лесова (<Велес <велес «давньоруський язичницький бог худоби» [7, 421]) [Торчин], дол.Чо́ртова долина (<Чорт <чорт) [Коршовець, Несвіч, Хорохорин], п.Чо́ртове (<Чорт <чорт) [Чаруків].

– предметів: ур.Батого́вий (<Батіг <батіг) [Чаруків], ур.Біля Куліша́ (<Куліш <куліш «густий суп» [9, 134]) [Несвіч], п.Бу́дкове (<Будко <будка) [Несвіч], п.Бу́лучкіна (<Булочкін <Булочка <булочка) [Чаруків], п.Гу́зіка (<Гузік <ґудзик) [Чаруків], ст.Ду́дів (<Дуда <дуда «вид сопілки» [8, 140]) [Новокотів], р.Ду́дова (<Дуда <дуда «вид сопілки» [8, 140]) [Романів], п.Кабі́нкове (<Кабінка <кабіна) [Несвіч], г.Косо́ва (<Коса <коса) [Коршовець], п.Ля́льчине (<Лялька <лялька) [Чаруків], ст.Персте́нків (<Перстенко <Перстень <перстень) [Богушівка], п.Пе́тльове (<Петля <петля) [Несвіч], ч.с.Попе́лове поле (<Попел <попіл) [Торчин], вул.Са́блін провулок (<Сабля <сабля – шабля) [Воротнів], гр.Швайковська гора (<Швайка <швайка «товста голка, товсте шило» [12, 394]) [Торчин].

– явищ природи, простору: ліс Моро́зова стежка (<Мороз <мороз) [Охотин], ч.с.Прого́нів (<Прогон <прогін «дорога, якою гонять худобу на пасовисько» [3, 1147]) [Воютин, Смолигів], п.Ставко́ве (<Ставок <ставок) [Чаруків].

Аналізуючи мікротопоніми Луцького району, утворені від  імен, пізніших прізвищ та прізвиськ, констатуємо той факт, що більшість їх є слов’янськими (здебільшого українськими) утвореннями.