У сучасній педагогічній науці останнім часом значна увага приділяється творчій пошуковій діяльності вчителя, спрямованій на впровадження нових педагогічних технологій, на особистісно-орієнтований підхід у навчанні та вихованні, на гуманізацію і демократизацію виховного процесу тощо. Цілком зрозуміло, що сучасний учитель повинен володіти вміннями творчого пошуку, які тісно пов'язані з педагогічним дослідженням.
Дослідницька компетентність, на думку багатьох педагогів відноситься до числа ключових.
Ґрунтовний аналіз здійснено М.С.Головань і В.В.Яценко, в якому стверджується, що дослідницька компетентність СЛАЙД 2 передбачає: наявність уявлень про найбільш актуальні напрями досліджень в сучасній теоретичній та експериментальній науці; вільне володіння іноземною (переважно англійською) мовою в галузі професійної діяльності й міжособистісного спілкування; розуміння філософських концепцій в обраній галузі наукової діяльності; володіння методологією наукової дисципліни (галузі), знання її закономірностей і ГОЛОВНЕ готовність використовувати знання даної галузі у своїй практичній діяльності; уміння чітко формулювати суть досліджуваної проблеми, мету, об'єкт, предмет, робочу гіпотезу, завдання дослідження, спланувати експеримент.
Автори наголошують, що дослідницька компетентність СЛАЙД 3 - це цілісна, інтегративна якість особистості, що поєднує в собі знання, уміння, навички, досвід діяльності дослідника, ціннісні ставлення та особистісні якості і виявляється в готовності й здатності здійснювати дослідницьку діяльність з метою отримання нових знань шляхом застосування методів наукового пізнання, застосування творчого підходу в плануванні, прийнятті рішень, аналізі та оцінці результатів дослідницької діяльності. Природа дослідницької компетентності така, що вона може виявлятися тільки в органічній єдності з мотивами та цінностями людини, тобто за наявності ціннісно-смислового ставлення, глибокої особистісної зацікавленості в даному виді діяльності.
Безперечно, СЛАЙД 4 процес розвитку дослідницької компетентності є особисто значущим та вважається успішним, якщо особистість:
- усвідомлює цінність і сенс власного існування, інших людей, живих істот;
- володіє базовими основами культури на рівні загальнокультурної компетентності;
- досягає в одній або декількох предметних галузях методологічної компетентності як рівня освіченості;
- вміє встановлювати успішні соціальні комунікації;
- досягає рівня соціалізації, що забезпечує автономну життєдіяльність;
- здатна розробити технологію досягнення цілей, прогнозувати результати, коригувати власну діяльність;
- володіє способами орієнтації на ринку праці й послуг, самопрезентацією професійних здібностей;
- усвідомлює необхідність неперервної самоосвіти, саморозвитку.
Такий комплексний підхід до розуміння дослідницької компетентності дозволяє ідентифікувати її процес як розвиток дослідницьких умінь і навичок, вмінь самостійно здобувати знання, досвід успішної орієнтації в системі методичної роботи тощо.
Отже, успішність формування дослідницької культури вчителя значною мірою залежить від потреби в самовдосконаленні. СЛАЙД 5
Самовдосконалення виконує такі функції:
- удосконалення, збагачення знань учителя (предметних, частково-методичних, дидактичних, виховних, психологічних, етичних тощо);
- розвиток світогляду, професійно-ціннісних орієнтацій, переконань, що відповідають завданням суспільства й ЗНЗ;
- розвиток мотивів творчої діяльності (любов і повага до дітей, захопленість предметом, потреба у самореалізації тощо);
- розвиток стійких моральних якостей особистості (переконаність, гуманізм, педагогічний оптимізм, принциповість тощо);
- розвиток сучасного стилю педагогічного мислення, таких його ознак, як системність, конкретність, гнучкість, економічність, селективність, почуття міри тощо;
- розвиток професійних навичок, педагогічної техніки, виконавчої майстерності (техніка словесної і несловесної комунікацій, тобто техніка мови, а також руху, міміки і жестів, інтонацій тощо, техніка спілкування зі школярами, навички застосування різних технічних засобів навчання, включаючи складні технічні засоби (комп'ютери тощо);
- розвиток культури емоцій і вольових проявів учителя, саморегуляції діяльності;
- розвиток рефлексивних умінь.
Графічно це можна зобразити так СЛАЙД 6

Рис. 1.5. Етапи самовдосконалення (за О.В.Темченко).

Особливу роль у роботі з молоддю відіграє залучення учнів до дослідно-експериментальної роботи. У нашому навчальному закладі здійснюємо цю роботу у такій послідовності.
На початку календарного року учні обирають теми наукових робіт, узгоджують їх з учителями-консультантами. Чому на початку календарного року? Тому що вся робота організована як діяльність наукового товариства, яке має свій план роботи, структуру роботи і т.п. сам конкурс-захист проходить в грудні-січні, тому з початку ІІ семестру настає час для планування роботи на наступний рік.
У процесі виконання науково-дослідної роботи учні набувають умінь самостійно працювати з першоджерелами, використовувати  певні  методики  дослідження,  визначати  мету,  розробляти  гіпотезу, аналізувати та синтезувати отримані експериментальні дані, робити висновки. Таким чином, науково-дослідна робота учнів - це самореалізація власного творчого потенціалу, засіб розвитку аналітично-синтетичного мислення, потужне мотивування до вивчення української мови.
Порядок і умови проведення конкурсу-захисту науково-дослідних робіт учнів проводиться за двома етапами. Перший етап здійснюється безпосередньо в навчальній лабораторії (на секціях), а другий - на загальношкільній конференції, яка вперше відбудеться у нашій школі 24 листопада.
Ми розробили систему роботи з учнями, яка складається з таких етапів:
1. Підготовчо-організацінннй етап: СЛАЙД 7
- створення програми науково-дослідної роботи загальноосвітнього навчального закладу;
- розробка програми науково-дослідної роботи;
- створення банку даних про учнів, які виявляють схильності до науково-дослідної роботи;
- розробка учителями-предметниками індивідуальних програм для учнів.
СЛАЙД 8
2. Етап формування основ науково-дослідної роботи:
- вибір напрямку науково-дослідної роботи;
- вибір відповідних способів пізнання;
- здійснення активної і продуктивної діяльності учнів, щодо одержання певних наукових результатів, осмислення
їх як складової частини наукового пізнання.

3. Аналітико-узагальнюючий та корегувальний етап:
- обговорення результатів науково-дослідної роботи учнів на засіданнях педагогічної ради, нарадах при директорі, на батьківських зборах, в органах учнівського самоврядування;
- аналіз результативності участі учнів шкіл у всеукраїнських олімпіадах, конкурсах-захистах МАН, інших оглядах;
- щорічна корекція банку даних учнів, які виявляють схильності до науково-дослідної роботи, та творчих учителів.
СЛАЙД 9
На цих етапах ми пропонуємо такі форми роботи:
- робота психолога з учнями;
- введення спецкурсів за вибором учнів, підготовка учнів до участі в олімпіадах;
- створення клубів за інтересами, учнівських об'єднань;
- участь в олімпіадах, конкурсах-захистах МАН, інших представницьких заходах;
- використання комп'ютерних технологій, педагогічної преси.
Графічно можна скласти таку мережу форм роботи СЛАЙД 10
Залучаючи учнів до наукової та експериментальної роботи, ми розвиваємо в них природні здібності та задатки, створюємо умови для їх творчого самовдосконалення.
Разом з успіхом, а точніше, ще до нього, з’являються проблеми. СЛАЙД 11
Недоліки, яких варто уникати
Як показує досвід роботи, типовими недоліками багатьох учнівських наукових досліджень є
    їх реферативно-описовий характер;
    неповнота розкриття теми (це часто трапляється через те, що сама тема
    сформульована занадто широко й учень просто фізично не в змозі її осягнути й дослідити);
    відхилення від теми дослідження;
    невизначеність завдань дослідження, які потрібно виконати задля досягнення мети;
    відсутність посилань на використану літературу;
    недотримання наукового стилю викладу;
    відсутність власних висновків, які б логічно випливали з проведеного дослідження;
    наявність пунктуаційних, стилістичних, мовленнєвих помилок тощо.

Тому під час проведення науково-дослідної роботи учитель виконує роль координатора взаємодії та помічника, який не перевищує ступінь допомоги і не гальмує творчу самореалізацію кожного учня, розвиває здібність учня критично оцінювати результати своїх дій і закріплювати їх в індивідуальному досвіді. За таких умов загострюється почуття відповідальності учня за свою роботу, що підносить його як людину, особистість і суб'єкт суспільного життя.
Здатність до творчості, творча самореалізація є основними у такій роботі. І зробити таку роботу може лише творчий вчитель. Тому зараз невеликий тест рівня творчого потенціалу особистості.
А тепер результати СЛАЙД 12
Отже, науково-дослідна робота учнів основної школи передбачає активне керування пізнавальною діяльністю учнів і формує їх творчі здібності. Можна із впевненістю стверджувати, що без цього напрямку у навчально-виховному процесі його не можна вважати сучасним і таким, що забезпечує якісну підготовку учнів основної школи. І головне - саме науково-дослідна робота є потужним поштовхом
до мотивації вивчення предмету, оскільки спрямовує учнів на науковий пошук.