Можна пропонувати учням на уроках української мови вправи, які, окрім творчих здібностей, розвивають образне мислення, художнє бачення світу, розширюють словниковий запас, сприяють кращому засвоєнню семантики слів:
• дібрати означуване слово, до якого поданий прикметник був би епітетом;
• вибрати найвдаліший варіант слова;
• дописати (відновити) віршовані рядки;
• об'єднати кілька речень в одне;
• розчленувати текст на складові частини, змінити (розширити, згорнути, перебудувати, замінити) мовний матеріал;
• розширити текст, вживаючи якомога більше прислівників, але не додаючи більше ніж два речення; дати заголовок тексту («Осіння піч. Зривається вітер, шарпає дерева. Дощ періщить у шибки...»);
• перебудувати прості речення на складне речення з різними видами зв'язку, визначити смислові відношення між частинами складних речень;
• вставити пропущені слова;
• замінити слова у поданому тексті синонімами;
• дібрати якнайбільше означень до поданого слова [наприклад, день - похмурий, незабутній,...), чи якомога більше дієслів, які б поєднувались із словом (наприклад, вітер дме, завиває, співає,...).
Також на уроках української мови та літератури використовую такі види роботи на різних етапах (залежно від віку дітей та матеріалу уроку):
Введення нового
- "зазирни у словник" (у мову вчителя поступово вводяться незнайомі слова, значення яких учень розкриває сам);
- ланцюжок слів (змінивши одну букву, утворити нове слово) (під час вивчення фонетики у 5-му класі);
- реклама прочитаної книги;
- вікторина "Хто? Де? Коли?" (перевірка прочитання тексту);
- словесне малювання (кольорами зобразити настрій героя);
- взяти інтерв'ю в автора твору.
Тренінг:
- "ощасливте людину” (чого бракує героям для щастя?);
- робота над помилками (у чому полягають помилки героїв? Як би розвивалися події за інших умов?).
- утворити із букв слова нові слова (ведмідь - мед, мідь, дім, дід тощо);
- до приголосних дібрати голосні, щоб утворити нові слова (к - око, як);
- скласти або розв'язати кросворд;
- задачі на впізнавання автора за уривком або героя за портретом;
- написати твір за початком (наприклад, "Падав торішній сніг…").
Застосування знань
- твір, в якому всі слова починаються на одну букву;
- літературно-творчі вправи (переказ від імені героя; придумати минуле чи майбутнє героям).
- скласти карту мандрів героя чи місцеперебування автора протягом життя;
- технологія „Незакінчені речення...”, яка дає можливість працювати над висловлюванням власних ідей, порівнювати їх з іншими.
Контроль.
- написати казку;
- продовжити оповідання (чи творчий переказ);
- зробити книжку - "крихітку" (5 клас, "УНТ" - скласти власні загадки, прислів'я, приказки та оформити у книжку);
- написати кіносценарій за твором (чи за добором героїв).
- "недописаний рукопис” (які події, не зображені у творі, могли б бути рушійною силою певних вчинків);
Розвитку творчих здібностей великою мірою сприяє використання різних форм організіції уроків, які дають стимули до розвитку творчого мислення:
1) урок - змагання (виховує вміння логічно мислити, швидко реагувати, передбачати результати діяльності): "Щасливий випадок" (11 клас, атестація за темою "Літературний процес 70 - 90-х р.р. ХХ ст."; "Поле чудес" ( 9 клас - "Що знаєш ти про Шевченка?);
2) урок типу КВК (виховує вміння працювати по групах, творчо підходити до виконання завдань): підсумкові уроки за рік у 10 - 11 класах;
3) урок - аукціон (розвиває вміння виділяти ознаки, комбінувати їх, формує власну позицію): 9 клас - "Мій улюблений літературний герой";
4) повторювально-узагальнюючий урок (розвиває вміння знаходити закономірності, виховує навички ведення диспуту): 9 клас - проблемний семінар на тему "І. Багряний "Тигролови");
5) дидактична гра (формує уяву, розвиває просторову фантазію): 9 клас - подорож "Складне речення";
6) урок - вистава (виховує здатність комбінування, розвиває фантазію та акторські здібності): 9 клас - "Жінки у житті та творчості Шевченка";
7) урок - імітація діяльності (формує гіпотетичне мислення): 10 клас - "Суд над Чіпкою";
8) урок у формі позакласного заходу (розвиває фантазію, зміцнює пам'ять);
9) інтегровані уроки (розвиває вміння поєднувати різні види та форми роботи).
Велику увагу усним і письмовим творам на самостійно обрані морально-етичні теми приділяю у 9-му класі. У дев'ятикласників уже досить добре сформоване вміння критично оцінювати певні соціальні явища, вчинки людей, робити висновки та узагальнення з власних спостережень. При підготовці до написання творів-роздумів на морально-етичні теми я пропоную учням творчі роботи на критичне осмислення деяких негативних явищ нашого життя, їх оцінку, про не завжди гідну поведінку їхніх ровесників, негативний вплив вулиці на них, підлітковий нігілізм, моральну деформацію юної душі.
Теми для творів-роздумів запропоновую заздалегідь, щоб кожен учень мав змогу зорієнтуватись, обрати тему і дібрати необхідний для твору матеріал. Серед тем виділяю такі:
1. Чи треба бути добрим.
2. Чи потрібно говорити людям добрі слова.
3. Чи завжди охоче ти виконуєш прохання.
4. Родичів дає нам доля. І як добре, що друзів ми можемо обирати самі (висловлювання Юліана Тувіма).
5. Щоб бути великим, треба почувати себе малим.
6. В чому призначення людини? Бути людиною!
7. Яка важка робота – нічого не робити.
8. Слова "дякую” і "вибач” дозволяється вживати вдома.
9. Одне "сьогодні” варте двох "завтра”.
10. Поділена радість зростає.
11. Вірний друг – друге серце і третє око.
12. Що це – знайти своє покликання.
Крім цього проводжу редакційну колективну роботу над уривками з творів на морально – етичні теми. Вправи типу: відредагувати речення "Тільки в повсякденній натхненій праці виявляється сила і краса людини, проявляється її щоденний трудовий подвиг”, опустивши зайві слова. Учні визначають, що повторення близьких за звучанням і однакових за значенням слів "повсякденний” і "щоденний”, "виявляється” і "проявляється” неприємно вражає слух, порушує лаконічність фрази. Щоб увиразнити думки, треба слово "повсякденний” опустити як зайве. адже вислів "її щоденний трудовий подвиг” вказує на повсякденну працю. В українській літературній мові надають перевагу дієслову "виявляється” перед "проявляється”, тому опустимо друге з них. У реченні не узгоджується в числі присудок з однорідними підметами: слід писати виявляються сила і краса. Відредаговане речення: "Тільки в натхненній праці виявляються сила і краса людини, її щоденний трудовий подвиг”. Завдяки такій клопіткій праці над поліпшенням мовної культури і грамотності учнів я домагаюся того, що учні починають писати краще.
Вагомими є й міжпредметні звязки, коли виникає можливість використання специфічних форм образотворчого мистецтва, досліджень, музики, гри тощо для активізації методів, що сприяють особистісно-орієнтованому творчому навчанню.
Отже, найголовніший принцип, який повинний використовувати творчий вчитель для виховання та навчання творчого учня, - "Все, що бажаєш спитати, спитай!” Дехто з учнів стане літератором, маючи розвинуті навички письма, а дехто докладе зусиль у сфері засобів масової інформації чи у бізнесі, маючи мовленнєві навички.
Таким чином, проблема розвитку творчих здібностей є надзвичайно актуальною та має широкі перспективи. У кожній людині природою закладений певний творчий потенціал. Виявити здібності, розвинути їх якомога повніше — таке завдання повинен ставити перед собою кожний педагог. Надзвичайно важливо навчити бачити прекрасне, тонко сприймати навколишній світ, правильно й образно висловлювати думки. Робота ця копітка, об’ємна, тож розпочинати її слід якомога раніше і проводити системно. Успішно розвиває творчі здібності учнів той словесник, який сам є творчою індивідуальністю.
Розвиток у школярів естетичного ставлення до рідної мови та мовлення
Ідея формування в учнів уявлення про естетичні якості української мови закладена у сучасній програмі, в яку на початку навчального року введено теми про мову: "Значення мови в житті суспільства. Українська мова – державна мова України” (5 кл.), "Краса і багатство української мови” (6 кл.), "Мова – скарбниця духовності народу” (7 кл.), "Мова – найважливіший засіб пізнання, спілкування і впливу” (8 кл.), "Розвиток української мови” (9 кл.), "Українська мова в світі” (10 кл.), "Роль мови у формуванні і самовираженні особистості” (11 кл.).
Крім відомостей, наявних у підручниках, пропонуємо учням для аналізу висловлювання видатних діячів науки, мистецтва, літератури (як вітчизняних, так і зарубіжних) про українську мову.
1. У 1891 році Л.В.Собінов (видатний співак), тоді студент Московського університету, побачив виступи української трупи М.К.Заньковецької та М.К.Садовського. Він був настільки вражений і зачарований наспівністю української мови, що вступив, - без будь-якої винагороди, як співак-аматор, - до хору української трупи.
Собінов назавжди зберіг любов до української мови, поезії, музики. Він з великим успіхом виконував українською мовою партію Левка в опері "Майська ніч” і Ленського в опері "Євгеній Онегін”.
Коли в 1926 році співакові запропонували виконати партію Лоенгріна в опері Вагнера, під свіжим враженням він зробив тоді такий запис: "Коли я одержав переклад українською мовою і тоді ж, сівши за рояль, проспівав знамените звернення до лебедя, мимоволі скрикнув: та це ж бо звучить зовсім по-італійському – гарно, звучно, благородно і поетично” (За С.М.Дуриліним).
Завдання. Прочитати текст і визначити його головну думку. Дібрати заголовок.
2. Про рідну мову можна говорити і не з погляду науки мовознавства, а так, як говорять про свій край, рідне сонце, небо, повітря –про все, що об’єднується в дорогому слові – Вітчизна. Рідна мова є невід’ємною частиною поняття батьківщини.
Священний обов’язок кожного з нас – берегти дорогоцінні якості рідної мови, її запашні, барвисті слова, образи, звороти, шліфувати і збагачувати їх, щоб передати прийдешнім поколінням спадщину, гідну нашої доби.
(А.Матвієнко).
Завдання. Прочитати і переказати текст.
3. О мова моя!
О місячне сяйво і спів солов’я,
Півонії, мальви, жоржини!
Моря бриліантів, це мова моя,
Це – мова моєї Вкраїни.
Яка у ній сила і кличе й сія,
Яка в ній мелодія лине,
В натхнення хвилини! О мова моя,
Душа голосна України!
Це – матері мова. Я звуки твої
Люблю, наче очі дитини…
О мова вкраїнська! Хто любить її,
Той любить мою Україну.
(В.Сосюра).
Завдання. Вира’зно прочитати вірш В.Сосюри. Яким почуттям пройнятий твір? Чим це зумовлено? Випишіть образні слова, за допомогою яких поет розкриває красу і багатство рідної мови.
4. Що не річка, то мова – з-над Славути-Дніпра: українська чудова, як сопілкова гра. (Д.Білоус). Ти постаєш в ясній обнові, як пісня, линеш рідне слово. Ти наше диво калинове, кохана материнська мово! (Д.Білоус). Барвистість одвічна народної мови – це щосьневимовне, прекрасне казкове… (П.Усенко). Мова рідна звучить! Солов’їнв звуки-промені линуть у світ. (О.Ющенко)
Завдання. Прочитайте. Назвіть слова й вирази, якими автори характеризують рідну мову. Поясніть їх значення.
Старшокласників можна залучати до аналізу науково-популярних лінгвістичних текстів, у яких
Аналіз тексту здійснюється за орієнтовними питаннями.
1. Уважно прочитайте текст. До якого стилю він відноситься?
2. Як ви поясните значення слова евфонія? (грец. euphone — милозвучність)
3. Від чого залежить евфонія мовлення кожної людини?
4. У чому полягає краса звучання української мови?
Правила милозвучності
Вивчаючи фонетику, учні дізнаються про те, що для надання українській мові милозвучності початкові [у], [в] та [і], [й] чергуються: [у] з [в], [і] з [й].
Завдання. Прослухати вислови. Назвати випадки порушення милозвучності, пояснити його причини. Зробити необхідні виправлення.
Вітер з сходу; побував в клубі; працював вчора; приїхав з Львова; побачу у Оксани; хоче іти до школи; сіла в автобус; зустрівся з знайомим; була в Умані; разом з сходом сонця; лист з Києва; повернувся з відрядження; допоміг в біді.
Предметом спостереження за випадками порушення милозвучності повинні стати уривки з творчих робіт (переказів, творів) учнів.
Виконання завдань такого характету дає змогу школярам пересвідчитися в тому, що уникнути подібного збігу голосних і приголосних звуків у мовленні можна, доцільно використовуючи чергування.
Функціонально-стилістичний підхід до вивчення мови і розвитку мовлення передбачає розкриття функцій мовних одиниць, доречності їх використання у різних мовленнєвих ситуаціях. Щоб звуки рідної мови не сприймалися учнями як сухий, механічний засіб, звертаємось до міжпредметного матеріалу. Аналізуючи тексти художнього стилю, школярі мають нагоду простежити, як широко використовуються в них евфонічні якості української мови письменниками і поетами.
Так, наприклад, пропонуючи учням прослухати уривок з вірша Дмитра Чуба "Осінні мелодії”, звертаємо увагу на роль звукових повторів як засобів виразності художнього мовлення.
Ніч похмура, ніч холодна
Чорні завісила полотна на вікно.
Все шумить дощем та стука,
Та полоще сірі бруки знов і знов.
- За допомогою яких звукових повторів у вірші передаються звуки природи восени?
- Яке значення слів увиразнюється в цих рядках повторами приголосних звуків?
На уроках літератури у старших класах, вивчаючи інтимну лірику
Старшокласники розглядають поезії, дізнаються про особисті почуття автора, його морально-естетичні засади, і такий інтерес до інтимної лірики цілком природний. Більшість психологів вважають, що в юнацькому віці рідко зустрічаються нечутливі, малоемоційні натури, адже юність — це пора перших почуттів, романтичного і ліричного сприйняття світу. У художній літературі учні 9—11 класів шукають відповіді на ті проблеми, які найбільш їх хвилюють, осмислюючи і своє місце в житті. Старшокласників приваблює психологічний аспект художніх творів, проблеми дружби, любові, щастя, духовної свободи. Є Пасічник наголошує на тому, що «крім конкретних образів, взятих за зразок для наслідування, може виступати і моральний ідеал узагальненого характеру. Це — своєрідний еталон, на основі якого людина регулює свою власну поведінку. Наслідування ідеалів — вищий прояв моральної зрілості людини. Таке психологічне утворення є результатом інтеріоризації різноманітних впливів, включаючи й результати активного впливу художніх образів, що відповідають внутрішнім потребам особистості»
Сприймання художніх творів у світлі ідеалів, ціннісних орієнтирів вимагає певного підходу до їх аналізу, бо перед учителем стоїть важливе завдання — допомогти людині сформувати естетичну свідомість.
Естетику слова допомагає формувати і краєзнавча робота. (музей «Історія школи»). Музейна робота спрямована на розвиток пошукової діяльності, творчості, активності учнів, що реалізується через збирання, вивчення, обробку, збереження, оформлення, пропаганду матеріалу. У процесі пошукової діяльності діти реалізують свої можливості і бажання. Також розвивають вміння спілкуватися з людьми, виділяти головне і другорядне в почутому. Стимулом до правильної літературної мови є те, що всі матеріали, зібрані в пошукових експедиціях, розміщені на сайті музею. Цей факт підсилює відповідальність за написаний матеріал. Також постійно слідкують учні за подіями, які відбуваються в школі. Результатом цієї роботи є статті на сайті.
|