Наш обмежений розум для зручності поділяє цей світ на частини: фізику, біологію, психологію тощо, але природа єдина і поділу ніякого не знає!

Річард Фейнман

Все, що знаходиться у взаємному зв’язку, повинно викладатися в такому ж зв’язку

Ян Амос Коменський

Усі види мистецтв служать найвеличнішому із мистецтв –  мистецтву жити на землі.

Б. Брехт

Залучення міжпредметних зв’язків на уроках української та зарубіжної літератури у 5-11класах

Сучасне життя розвивається бурхливо, це призводить до змін у системі освіти. Перед кожним вчителем ставиться вагоме завдання не лише передати знання, а й навчити кожного учня вчитися, навчити жити. Тобто сучасний вчитель повинен не тільки подати тему уроку, а допомогти  учневі осмислити, усвідомити її.

Завдання вчителя літератури ми бачимо в тому, щоб навчити дітей цінувати прекрасне, використовувати його для формування себе як особистості, знайомити учнів з найвизначнішими досягненнями українського та світового мистецтва, розвивати творчі здібності, креативне мислення школярів, сприяти емоційному розвитку особистості, навчити дітей формулювати свою думку й належно аргументувати її, виховувати в учнів повагу до своєї культури та інших етнокультурних традицій. Реалізації цього завдання, на нашу думку, сприяють міжпредметні зв’язки та інтеграція на уроках як української, так і зарубіжної літератури.

Урок літератури сьогодні – це і урок філософії, і мистецтвознавства, і країнознавства (де поєднуються знання з географії, історії, мистецтва країни, літератури, яка вивчається), це – інтегрований урок. Тому впевнені, що вчитель літератури має працювати в тісному контакті з вчителями-предметниками, які на своїх уроках можуть поглибити знання учнів з тої чи іншої теми. На нашу думку, твори українських і зарубіжних авторів неможливо вивчити досконало без знання матеріалів з історії, філософії, психології, культурології, образотворчого мистецтва, музики, живопису, скульптури, архітектури, театру, кіно, а також – без відповідних географічних знань і без зіставлення з рідною літературою.

Причому йдеться не про доцільність використання міжпредметних зв’язків, а про їх необхідність.

Міжпредметні зв’язки здійснюємо з метою:

• комплексного підходу до засвоєння змісту предмета;
• стимулювання аналітико-синтетичної діяльності учнів;
• формування вмінь переносити знання із однієї дисципліни в іншу;
• розвитку інтересу учнів до творчої діяльності;
• розширення світогляду учнів; формування духовних та естетичних цінностей учнів.

Найбільш продуктивним є застосування міжпредметних зв’язків з дисциплінами суспільно-гуманітарного циклу – українською літературою, історією, філософією, психологією, іноземними мовами. Глибинні зв’язки, що поєднують ці галузі знань, дають змогу робити уроки літератури науковими й аргументованими, забезпечуючи нерозривність у формуванні комплексного сприйняття того чи іншого поняття. Ступінь залучення відомостей з різноманітних галузей знань може бути різним – від епізодичних одиничних вкраплень (довідок, невеликих повідомлень, ілюстрацій тощо) до компаративного аналізу декількох явищ (тем, сюжетів, образів, ідей, концепцій, художньої мови).

Для успішної реалізації даної проблеми, використовуємо матеріал, уже відомий учням з попередніх уроків (наприклад, під час вивчення поезії Пауля Целана «Фуга смерті» на уроці в 11 класі згадуються відомості про трагедію Голокосту, отримані на уроках історії, а також романи «Марія» Уласа Самчука та «Жовтий князь» Василя Барки, які читали на уроках української літератури); під час розгляду певного питання залучаємо і матеріал суміжного предмета, що вивчається у той самий період (наприклад, розглядаючи в 7 класі тему «Людина проти війни», проводимо порівняльний аналіз авторських концепцій за оповіданнями Г.Белля «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…» та О.Довженка «Воля до життя», Любові Пономаренко «Гер переможений»); наголошуємо учням про необхідність знань, які вони здобудуть у майбутньому на інших уроках (наприклад, вивчаючи на трагедію «Ромео і Джульєтта» У.Шекспіра, звертаємо увагу на те, що в 10 класі на уроках української літератури вони ознайомляться з героями М.Коцюбинського «Тіні забутих предків», яких називають українськими Ромео і Джульєттою).

Особливе місце серед міжпредметних зв’язків при викладанні літератури посідають різноманітні міжмистецькі аналогії – з живописом, музикою, скульптурою, архітектурою, театром, кіно, танцем. Крім величезного емоційно-естетичного впливу, такі уроки стають джерелом справжнього мистецького відкриття світу, стимулом до реалізації творчого потенціалу дітей, засобом формування справжнього мистецького смаку. Саме під час цих занять дитина усвідомлює, що література – теж різновид мистецтва, бо вона твориться не простими словами, а наповненими музикою, кольором, пластикою, рухом. Тому уроки, де можливо, будуємо на основі взаємодії мистецтв, що дає можливість здійснювати синтез наукового і художнього типів пізнання дійсності.

Так, починаючи вивчення якоїсь літературної течії, звертаємо увагу на те, що її ознаки проявилися насамперед у живописі, музиці. Доцільним на таких уроках буде порівняння творів різних видів мистецтва з метою виокремлення важливих рис тієї чи іншої течії. Також порівняння з живописом можна використати, вивчаючи творчість окремих авторів. Наприклад, під час роботи над твором українського письменника М.В.Гоголя «Тарас Бульба» крім історичної довідки про запорожців, яка описує закони, звичаї та побут козаків, вважаємо доцільним залучити учнів до роботи над картиною Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Після обговорення картини і повісті можна запропонувати творче завдання: написати лист-відповідь турецькому султанові. На цьому ж уроці учні мають можливість прослухати уривки з однойменної опери, створеної М.В.Лисенком.

Ще один вид мистецтва, який допомагає зрозуміти і відчути душевні переживання людини – музика. Тому намагаємось, щоб на уроках звучала музика, лунали пісні. Твори письменників надихнули багатьох композиторів на створення музичних шедеврів. Деякі з них написані на основі сюжетів літературних творів, деякі співзвучні з тематикою того чи іншого твору. А твори окремих поетів неможливо вивчати без музики, яка на підсвідомому рівні присутня у рядках поезії (П.Тичина, А.Малишко, В.Симоненко).

Можливим є проведення міжпредметних паралелей і з предметами природничо-математичного циклу. Так, при вивченні роману Ж.Верна «П’ятнадцятирічний капітан» працюємо з картою, з’ясовуючи, якими ж океанами мандрували герої роману. У 7 класі, розглядаючи творчість Дж.Олдріджа «Останній дюйм», звертаємось до біології, опрацьовуємо відомості про Червоне море та його підводний світ. Важливими умовами такого «поєднання» (зарубіжна – історія – географія – біологія ) є самостійна пошукова робота під час підготовки до уроку, творчий діалог учителя та учнів.

Вивчаючи тему «Біблія» у 9 класі, можливим є не лише поєднання релігієзнавства з літературою, історією, а й фізикою, адже перший повний переклад цієї книги здійснили П.Куліш, І.Нечуй-Левицький та І.Пулюй, справжній відкривач і теоретик Х-променів, відомих тепер як рентгенівські.

Варіантом міжпредметних зв’язків є проведення уроків у форми судових засідань. Так, вивчаючи поему І. Котляревського «Енеїда», учні використовуючи доказову базу і граючи ролі адвокатів, прокурорів намагаються довести автентичність української «Енеїди», оправдовують Котляревського, якого звинувачували у плагіаті.