СТРУКТУРА УРОКУ

I. Організаційний момент
II. Етап перевірки домашнього завдання
 На попередньому уроці ми почали вивчати творчість відомого українського письменника, Лауреата Національної премії України ім.Т.Г.Шевченка Анатолія Дімарова. Пригадаємо основні події.
Літературний диктант «Життя і творчість А. Дімарова»
1. Місто, де народився А. Дімаров. (Миргород)
2. За гороскопом письменник... (Телець)
3. Чим займався Анатолій Андрійович після закінчення школи? (Був мобілізований до армії)
4. Фронт, на якому воював письменник. (Південно-Західний)
5. Назва першої збірки оповідань А. Дімарова. («Гості з Волині»)
6. Навчальний заклад, де Анатолій Андрійович навчався протягом з 1950—1951 рр. (Літературний інститут ім. М. Горького в Москві)
7. Термін навчання письменника у Львівському педагогічному інституті. (1951-1953)
8. Отримавши вищу освіту, А. Дімаров працював... (Редактором у видавництвах)
9. Творчий доробок Анатолія Андрійовича складає... (Кілька десятків томів)
10. Найулюбленіший жанр для письменника. (Історії)
11. Твір, який написаний А. Дімаровим у 1983 р. («Містечкові історії»)
12. Рік початку друкування творів письменника (1944р.)
Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

III. Етап всебічної перевірки знань
...мені ще ніколи не було так хороше, так світло й легко на душі
А. Дімаров
Доки в людині живе дитина, вона людина.
В. Базилевський
1. Евристична бесіда за питаннями
• Який твір називається автобіографічним? Наведіть приклади.
• Чим повчальні твори художньої літератури? Чи бувають у їх змісті негативні речі? Як ви на них реагуєте?
• Які риси характеру ви поважаєте в людині? Що необхідно для їх виховання? Чи однаково ви поводите себе під час перебування у колі сім'ї, у школі, серед друзів? Чим це зумовлено?
• Що таке дружба? Чим вона перевіряється?
• 3 якою метою А. Дімаров обрав оповідь у творі прозору та іронічну?
• Який сміх використовує письменник у повісті? Наведіть приклади з тексту твору, застосовуючи цитати.
• Чим близькі вам ситуації, в які потрапляє герой твору?
• Як ви ставитеся до його вчинків та поведінки? Чи завжди їх можна виправдати?
Залишимо це питання без відповіді. Зараз ми прочитаємо в ролях епізод повісті, якого нема у вашому підручнику і спробуємо тоді відповісти на питання.

— Далі! — суворо вимагає дружина, не без підстав підозрюючи, що це ще не все.
— Ну, той... Сів на Олеся, а він навіз мене...
— На що навіз?
— На той... На Параску Михайлівну...
— О боже!..
— Вона, мамо, не впала! — додає швиденько син.
— Тільки побігла...
— Ще б не побігти! Два отакі белбаси врізались у спину! Чи у тебе є що в голові?
Син цього не знає, тому й мовчить.
— А ти чого мовчиш? Поговори хоч ти з ним, бо він мене уже й вухом не веде!
Це вже до мене.
Я швиденько гашу цікавий вогник у очах (мені страх хочеться довідатись, як швидко бігла Параска Михайлівна!) і, набравши якомога строгішого вигляду, кажу:
— Це — недобре! Це дуже, сину, недобре!
— Твій тато ніколи такого не робив! — вставляє дружина для зміцнення мого авторитету.
Син швидко зиркає на мене, і я читаю в його очах чи то здивування, чи то співчуття.
— Так, не робив, — видушую я із себе.
А бабуся, яка самовіддано любить онука, додає, зібравши обличчя в молитовні зморщечки:
— Твій татусь, коли був отаким, як ти, ніколи не балувався.
— І приносив додому відмінні оцінки! —додає дружина.
— Усі вчителі не могли ним нахвалитися...
— Бо він не був хуліганом!..
— Він спокійно сидів на уроках...
— Не завдавав учителям жодних прикрощів...
Мій син усе нижче клонить голову. Блакитна дитина, викликана прямо з небес бабусею та мамою, пурхає над моєю головою, вимахуючи сніжно-білими крильцями, сяє рожевими щічками і докірливо дивиться на забіяку повними всіх на світі чеснот голубими очима.
— Ну, йди, — зжалюється врешті над сином дружина. — Йди і постарайся хоч трохи бути схожим на тата, коли він був отаким, як ти!
У бабусі, моєї старенької мами, при оцій фразі починають підозріло посіпуватись губи, а я опускаю очі, мені здається, що зараз у мене точнісінько такі вуха, як у сина, — ліхтарі ліхтарями.
Син, важко зітхнувши, іде роздягатися. Він уникає мене поглядом, і я його добре розумію. Адже коли б оця блакитна дитина залетіла багато-багато років тому в наш п'ятий "Б" клас, вона не вирвалася б звідти живцем. А якщо й вирвалася б, то з обдертими крилами. І найбільше отого блакитного пір'я, звичайно ж, лишилося б у моїх жменях!
Весь той день, до пізньої ночі, не давала мені спокою ота блакитна дитина. І я, врешті-решт, зрозумів, що не спекаюся її, доки не розповім усієї правди. Усієї до кінця. Отже, про блакитну дитину

• Отже, як ви ставитеся до його вчинків та поведінки? Чи завжди їх можна виправдати?
2. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
 
IV. Етап підготовки учнів до активного засвоєння знань
1. Розглянемо картину Федора Решетнікова «Знову двійка»
 

– Чи не траплялося у ваших сім’ях подібних сцен?
– Що ви знаєте про дитинство ваших батьків? Чи розповідають вам про це ваші бабусі та дідусі? Пригадайте і поділіться спогадами.

(отже, ваша розповідь про пригоди ваших батьків ще раз доводить, що ідеальних дітей не буває; так і в творі, дружина  та мама ідеалізують батька  та внука з метою зміцнення його авторитету)

V. Етап засвоєння нових знань
–  А як бабуся ставиться до онука? Доведіть свою точку зору цитатами. (Бабуся дуже хороша. "А бабуся, яка самовіддано любить онука...")

–  Чому нервується бабуся при фразі "постарайся хоч трохи бути схожим на тата, коли він був отаким, як ти!", а в оповідача — "точнісінько такі вуха, як у сина, — ліхтарі ліхтарями"? (Бабуся згадує про всі прикрощі, завдані їй оповідачем у дитинстві, а сам оповідач усвідомлює неправдивість ситуації, яка склалася під час родинної розмови з його власним сином.)

–  Як ви розумієте вислів "блакитна дитина"? (Це якась ідеальна дитина, певно, яка реально й не існує.)

Блакитний — колір мрії та ідеальності. Звідси поняття «Голуба мрія» (тобто прекрасна і недосяжна).

–З якою метою дружина й бабуся ідеалізували дитинство дорослого чоловіка? (З виховною метою, щоб позитивно вплинути на хлопчика.)
– Чи притаманне оповідачеві почуття гумору? До ведіть свою точку зору цитатами з тексту. (Оповідач має, без сумніву, гостре почуття гумору. Про це свідчать такі цитати: "Я швиденько гашу цікавий вогник у очах..."; "Адже коли б оця блакитна дитина...")

1. Характеристика образу Толі
– А яким ви уявляєте Толю? Портрет.
1.1. Орієнтовний план.
1) Портрет і зовнішність героя.
2) Риси характеру хлопця:
а) доброта;
б) щирість;
в) чуйність;
г) відповідальність до дорученої справи;
д) цілеспрямованість;
е) легковажність;
є) терпимість.
ж) поважне ставлення до мамі, дорослих;
з) любов до книги, її творців.

Риси характеру Толі

Спробуємо охарактеризувати Толю з різних сторін. Працюємо у групах.
1. Син, брат.
2. Учень.
3. Товариш.
4. Помічник художника.

Бесіда за питаннями.
• Хто такий Толя? Чи є такі учні в класі, які схожі на нього за поведінкою, ставленням до навчання, друзів, родини?
• Які риси характеру в героя вам подобаються? Чим саме?
• Чому автор намагається об'єктивно відобразити у творі Толю?
• Як А. Дімаров ставиться до свого героя? Про що це свідчить?
• Чи схожий Толя на героїв інших автобіографічних творів, наприклад, Михайлика (М.Стельмах «Гуси-лебеді летять»), Сашка (О.Довженко «Зачарована Десна»), Климка (Г.Тютюнник «Климко»)?

Як бачимо, герої згаданих творів схожі. Вони не живуть самі по собі.
– Хто на них має найбільший вплив? Чому? (родина)

2. Бесіда про українську родину
Питання для обговорення.
• Що ви розумієте під родиною?
• Від чого залежить її міцність?
• Якою була родина у головного героя твору? Як Толя ставився до мами? Сергійка?
• Чи піклувався герой твору про членів своєї сім'ї?
• Як, на ваш погляд, чи панувала в родині Толі доброта, любов, розуміння, взаємопідтримка? Відповідь вмотивуйте.

VІ. Етап закріплення нових знань
• Про що свідчить гостинність в українських родинах?
• На що заслуговують батьки від своїх дітей?
• Які б поради ви надали своїм товаришам по класу стосовно ставлення до членів своїх родин?

VII. Етап інформації учнів про домашнє завдання й інструктаж з його виконання
Підготуватись до твору: «Яким був би світ, якби всі діти мали сніжно-білі крильця, сяяли рожевими щічками і докірливо дивилися на забіяк повними всіх на світі чеснот голубими очима?»