I. Організаційний момент II. Актуалізація опорних знань • Що вам відомо про життя І. Франка? • Чому І. Франка називають Каменярем? (На Личаківському кладовищі у Львові, де похований І. Франко, є надмогильний пам'ятник письменнику скульптора С.Литвиненка. Скульптор зобразив каменяра, який молотом розбиває гранітну скелю. Він символізує боротьбу за людське щастя і волю та є уособленням самого І. Франка, якого народ прозвав Каменярем) • Чим захоплювався малий Іван Франко? III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу Яко син селянина, вигодуваний твердим мужицьким хлібом, я почував себе до обов'язку віддати працю свого життя тому простому народові. Вихований у твердій школі, я відмалку засвоїв собі дві заповіді. Перша – то було власне почуття того обов'язку, а друга – то потреба ненастанної праці. І. Франко Хто ж такий був Іван Франко? Що зробив для рідної країни? На ці та інші питання ми спробуємо дати відповіді на нашому уроці. Ви були об’єднані у різні групи: літератори, біографи, історики; працювали над різними питаннями. Представники кожної групи будуть представляти свої матеріали. Крім того, ми зможемо відвідати музеї Івана Франка у с. Нагуєвичі та с. Криворівня. Ваші розповіді також будемо доповнювати епізодами з фільму «Іван Франко». Отож, до слова запрошуємо представників біографів, які досліджували життєвий і творчий шлях видатного діяча. Відомості про І. Франка ІВАН ЯКОВИЧ ФРАНКО (1856-1916) 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі Дрогобицького повіту в Галичині у сім'ї відомого на всю округу коваля народився рудоволосий, ясноокий хлопчик. Ясьо (так звала мати сина) ріс розумною дитиною. У нього виникало безліч запитань, з якими він звертався до дорослих. А ті не завжди могли задовольнити допитливість хлопчика і здебільшого відповідали:. «Виростеш — про все дізнаєшся сам». Родина Франків жила, як на ті часи, в достатках. Ріс хлопчик роботящим, товариським. Він залюбки допомагав батькам по господарству, любив і розумів підгірську природу. Мати Івася, ласкава й співуча, надзвичайно любила українську пісню. Так з голосу матері хлопчик запам'ятав багато народних пісень. Великою мрією неписьменних батьків було дати освіту своїй дитині. У шість років віддають Івася до школи у сусіднє село, звідки була родом мати, оскільки тамтешня школа вважалася кращою, ніж у Нагуєвичах. Потім І. Франко переходить до так званої нормальної школи при монастирі в Дрогобичі, а згодом — до Дрогобицької гімназії. Вчився хлопчик легко, оскільки від природи був здібним, мав надзвичайну пам'ять. З допомогою дядька по матері, як пише І. Франко в автобіографічному листі, за десять днів він навчився читати українською мовою. «...Шевченка... я вивчив майже всього напам'ять (а пам'ять у мене була така, що лекцію історії, котру вчитель цілу годину говорив, я міг опісля продиктувати товаришам майже слово в слово!)»,— згадує письменник роки навчання. А до того був ще й дуже працьовитий. Івась рано залишився сиротою. Коли йому було дев'ять років, помер батько. У сім'ю прийшов вітчим, бідний наймит із сусіднього села. Працьовитий, добрий чоловік, він доклав усіх зусиль, щоб хлопець здобув освіту. У шістнадцять років І. Франко втратив матір, вітчим одружився вдруге. Зі спогадів його сучасників постає середній на зріст худорлявий юнак з рудуватою кучерявою чуприною, високим чолом, ясними очима, з рішучим виразом обличчя, з привабливою, захоплюючою манерою вести розмову. Серед ровесників відрізнявся ще й тим, що все вмів робити, надзвичайно швидко писав, читав, швидко орієнтувався в різних ситуаціях. У липні 1877 року Іван Якович був заарештований. «У в'язниці,— згадує письменник,— не знаю чому — ставились до мене з особливою суворістю. Запхано мене до найгіршої камери, до злодіїв, убійників та інших звичайних злочинців... Протягом дев'яти місяців, проведених у тюрмі, сидів я переважно у великій камері, де перебувало вісімнадцять— двадцять вісім злочинців, де зимою ніколи вікно не зачинялось і де я, слабий на груди, з бідою добивався привілею спати під вікном... прокидався майже завжди з повним снігу волоссям на голові». Іван Якович Франко був високоосвіченою людиною. Здобувши університетську освіту, письменник їде до Відня, де одержує ступінь доктора філософії. Він мріє про посаду викладача Львівського університету, але реакційні кола Галичини зробили все, щоб не допустити «політично ненадійного» Франка до університетської кафедри. У галузі дитячої літератури письменник активно працює, починаючи з 1890 року. Він опублікував збірку казок «Коли ще звіри говорили», написав низку оповідань. Найбільш «особистим» є оповідання «У кузні», де змальовані картини раннього дитинства майбутнього письменника, а найулюбленіший герой — хлопчик Мирон. З ними діти зустрічаються в багатьох оповіданнях («Малий Мирон», «Олівець», «Під оберегом»). І. Франко любив одяг строгого кольору, нешнуровані черевики. Майже завжди носив вишивану сорочку. Був письменник завзятим рибалкою. Друга його пристрасть – грибництво, яке часто поєднував з пішими мандрівками. Мріяв купити велосипеда, але так і не купив, бо жив скромно, невибагливо, навіть убого. Він навіть не спромігся придбати на смерть нової сорочки, тому ховати його в чужій. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові. Молодці. – Що ви можете сказати про садибу Франка? – Чи сподобалось вам місце розташування будинку? – На вашу думку, чи вдалось акторам фільму передати вдачу, характер, поведінку Івана Франка?
• Які твори видатного митця ви читали? • Чим вони запам'яталися вам? Сьогодні ми познайомимося ще з одним твором Івана Франка. Створений він був, можна сказати, «на замовлення». Редакція журналу «Зоря» в 1882 році оголосила великий конкурс на кращий історичний твір. І. Франко вирішив узяти участь. Повість була написана 1882 року після другого арешту І. Франка. Протягом шести тижнів у рідному селі Нагуєвичах Іван Якович вечорами при світлі каганця писав твір. І. Франко, очевидно, недаремно обрав для свого твору Тухольщину. Прекрасні карпатські краєвиди, чарівна природа, народ, славний своєю героїчною історією, захопили митця. Село Тухля, описане утворі, існує насправді. Воно розташоване в мальовничій, порослій лісами місцевості недалеко від м. Стрия на Львівщині. Збереглися народні перекази про походження назви села. В одному з переказів його назва пов'язується із загибеллю великої кількості ординців, від яких по всій околиці йшов поганий (тухлий) запах. У повісті Іван Франко використав історичні матеріали, реальні історичні факти, народні перекази про легендарні подвиги закарпатців у боротьбі з монголо-татарами. А зараз надаємо слово історикам, які досліджували ту сторінку історії нашого народу, яка описана у творі. Монголи – група спорідненних народів, що спочатку мешкали на північному сході сучасної Монгольської Республіки. У XIII столітті монголи під управлінням Чингісхана і двох поколінь його нащадків створили найбільшу по території імперію в світовій історії. У XVII столітті землі монгольських народів і самі народи підпали під різну міру залежності від Китаю і Росії.
Ви вже знайомилися з жанром повісті раніше. «Захар Беркут» – історична повість. Що це за твір і які його особливості. Про це нам розкажуть літератори. Історична повість — епічний твір середнього розміру, в якому зображені як історичні події, особи, так і створені письменником художні образи протягом тривалого або важливого за подіями часу...) В повісті є багато архаїзмів і діалектизмів, які надають творові історичного колориту. Отож, переходимо до розгляду самого твору. Визначаємо тему, ідею, проблематику повісті. Тема твору: розповідь про те, як волелюбний народ Руської землі боронив свою батьківщину від монголо-татарської навали. Ідея твору: возвеличення мужності, патріотизму, винахідливості, рішучості, вміння долати перешкоди, боротися з труднощами; засудження підступності, зради, жадності, жаги до збагачення за рахунок інших. Основна думка: сила народу — в його єдності, підтримці, повазі одне до одного. Проблематика твору: • захист рідної землі; • моральний вибір; • єдність, згуртованість народу — запорука перемоги; • людина і природа; • кохання, вірність, самопожертва; • взаємовідносини батьків і дітей. У творі дуже багато незрозумілих слів, тому пропоную вам словничок до твору. Словник до твору. Тлумачення слів. Бегетіти — тривожно ревіти. Бовдури — густі клуби диму. Боєва хоругов — бойовий прапор. Вивіз — дорога, що веде на гору між високими стрімкими скелями. Голосити — повідомити. Дідицтво — володіння, маєток. Дорічне — щорічне. Засіка — штучна перешкода з повалених дров. Збурення — зруйнування. Зелемень — назва гори. Золота Орда — отримала назву завдяки прикрашеній золотом юрті хана в столиці держави. Кармазиновий — малинового кольору. Котловина — котловина. Копний майдан — майдан для громадянських зібрать. Ломи — повалені вітром дерева. Лучник — стрілець з лука. Шилевий знак — стовп, що показує милі. Обалити — повалити. Опір — назва річки. Орда — у тюркомовних народів — військо; місцезнаходження ставки хана; столиця; згодом — назва всього державного утворення. Перхати — пурхати. Прецінь — одначе, все ж таки. Пристати — погодитися. Ратище — спис. Скиміти — щеміти, боліти. Смерди — селяни. «Сторож» — назва великого кам'яного стовпа, що, немов вартовий, стояв у вузькому проході в тухольську долину; тухольці вважали його священним. Стрій — одяг. Тама — грабля, загата. Трафити — потрапити. Трембіта — музичний духовий інструмент. Туратися — звернути увагу, чіпати. Ховзький — слизький. Чепіргатий — зубчатий. Чінгісхан (1155-1227) — монгольський полководець-завойовник; відзначався своєю жорстокістю. «Ярлики» — грамоти на князювання.
Слово вчителя Приблизно сімсот років тому наші прадіди-хлібороби нікому не сплачували данини, об'єднувалися у громади, мали своє народне самоврядування. А коли на їх вільні землі прийшли загарбники, русичі мужньо захищали рідний край. Повість І.Франка «Захар Беркут», розповідає про одну таку громаду, що жила в Тухольській котловині Карпат, про її героїчну боротьбу проти монгольського нашестя. • Що таке героїзм? Які героїчні вчинки вам відомі? • У чому, на ваш погляд, виявився героїзм тухольців? • Чи можна вважати Т. Вовка героїчною людиною? Чому? • Доведіть, що захист рідної землі – це священний обов'язок кожного. Визвольні традиції наших предків І. Франко у творі «Захар Беркут» блискуче втілив у художніх образах тухольців, Захара Беркута, Максима, Мирослави. Він змалював картини героїчної боротьби проти монгольської навали. Любов до батьківщини керує всіма вчинками тухольців. Всі вони – активні учасники боротьби з монголами.
Робота над твором за розділами Робота над І розділом твору. • Що вам відомо про птаха беркута? Як прізвище головного героя твору пов'язане з назвою птаха? Знайдіть у творі цитати для характеристики героя. • Яким чином Т Вовк з'явився на Тухольщині? Яким ви уявляєте цього персонажа? («Се новий тухольський боярин справляв великі лови на грубу звірину. Він святкував почин свого нового життя,— бо недавно князь Данило дарував йому в Тухольщині величезні полонини і ціле одно пригір'я Зелеменя») • Якою уявляєте Мирославу? Хто займався її вихованням? Як це вплинуло на дівчину. («Вона була в батька одиначка, а до того ще зараз при народженні втратила матір... Нянька її, стара мужичка, відмалку заправляла її до всякої ручної роботи, а коли підросла, то батько, щоб розважити свою само¬ту, брав її всюди з собою і, щоб задоволити її палку натуру, привчив її владати рицарською зброєю, зносити всякі невигоди і сміло стояти в небезпеках») • З якою метою були організовані лови? Як Максим потрапив на них? (Т. Вовк просить тухольців дати йому провідника, ті запропонували йому «першого удальця на всю тухольську верховину» — Максима Беркута) • Чому Мирослава намагалася не виявляти свою жіночу слабкість під час полювання? («А що ж то в мене нема сили?А що ж то я не владаю луком, ратищем і топором? Ану, нехай котрий-будь із твоїх пасемців спробує зо мною порівнятися,— побачимо, хто дужчий!») • Для чого люди молилися перед тим, як вирушити на лови? Про що це свідчить? • Чи легким було полювання? Які труднощі відчував кожний, беручи в ньому участь? • Які почуття виникли у вас тоді, коли загинув один із бояр? • Що, на ваш погляд, відчувала Мирослава, перебуваючи з ведмедицею сам на сам? Як би ви повели себе у цій ситуації? • Чим допоміг Максим Мирославі, коли та опинилася у небезпеці? • Чому Т. Вовку було важко прилюдно дякувати Максиму за його допомогу Мирославі? • Які ваші, враження від першого знайомства з героями твору? Хто вам найбільше сподобався і чому?
Робота над II розділом твору. • Яким ви уявляєте село Тухлю? Спробуйте змалювати це поселення? Порівняйте з тим, що ви бачили під час екскурсій до Закарпаття. • Чим займалися тухольці? («Тухольський народ жив головно скотар¬ством... паслися велі отари овець, у котрих спочивав головний скарб тухольців: з них вони добували собі одежу, страву й м'ясо. Другим, головним джерелом достатку тухольців були ліси... вони постачали тухо'льцям звірини, лісових овочів і меду») • Що змінив у звичному житті тухольців прихід у село боярина? Через що громада незадоволена Т. Вовком? • Як у творі описано помешкання селян? Яким чином вони характеризують своїх господарів? («Хати були порядно обгоро¬дженії гарно удержувані, стіни з гладкого дилиння, не обмазаного глиною, але кілька разів до року митого і скобленого річними черепицями; тільки там, де одна долина сходилася з другою, в вузьких пасмугах стіни були поліплені глиною і побілені паленим вапном і виглядали дуже гарно серед зелених верб і груш. При вході до кожного дворища стояли дві липи, між якими прив'язані були гарно плетені Ь усякі узори ворота») • Для чого на воротах кожного двору тухольців був прибитий хижий птах? («Майже над кожними воротами на жердці висіла прибита якась хижа птиця: то сова, то сорока, то ворона, то яструб, то орел, з широко розпростертими крилами і звислою додолу головою; се були знаки духів — опікунів дому») • Чому для Максима рідний край — це святиня. Свою думку вмотивуйте. • Як розвиваються стосунки між Максимом та Мирославою? • Що ви можете сказати про релігійні переконання тухольців? Чому Максим і його батько, як їх діди і прадіди, тайком молилися заходові сонця?
Робота над III розділом повісті • Що символізувала липа, яка росла за Тухлею? Наведіть власні приклади предметів-символів. («Тухольці вірили, що moma липа — дар їх споконвічного добродія, царя велетнів, який засадив її влас¬норучно на тухольській долині на знак своєї побіди над Мораною») • Опишіть місце зборів тухольців. Чому саме тут відбувалися такі наради? {«Довкола липи був широкий, рівний майдан. Рядами стояли на нім до схід сонця гладкі кам'яні брили, призначені на стільці, де сідали старці громадські, батьки родин. Кільки було таких батьків, стільки й кам'яних стільців. Поза ними було вільні місця. Під. липою, над самим джерелом, стояв чотиригранний камінь з проверченою всередині дірою; тут на час ради виставлялося копне зна¬мено. А обік зроблене було друге підвищення для бесідника, себто для того, хто в якій-будь справі говорив; він виступав із свого місця і входив на се підвищення, щоб увесь народ міг чути його») • Яким нам зображує І. Франко Захара Беркута? Опишіть всі галузі (напрямки), якими займався Захар Беркут? Про що це свідчить? («Захар Беркут — се був сивий, як голуб, 90-літній старець, найстарший віком у цілій тухоль¬ській громаді. Батько вісьмох синів, із яких три сиділи вже разом із ним між старцями. Високий ростом, поважний поставою, строгий лицем, багатий досвідом життя й знанням людей та обставин, Захар Беркут був правдивим образом тих давніх патріархів, батьків і провідників цілого народу, про яких говорять нам тисячолітні пісні та перекази. Невважа-ючи на глибоку старість, Захар Беркут був іще сильний і кремезний») • Чого прагнув 3. Беркут для своєї громади? На вашу думку, чи є у сучасному світі ще такі люди? («...Добре уладнення і розумне ведення та розвивання громадських порядків, громадської спільності та дружності». «...Віддати ціле своє життя на поправу й скріплення добрих громадських порядків у своїй рідній Тухольщині») • Як у творі піднімається проблема феодальної роздробленості на Русі? Порівняйте її з теперішніми чварами у суспільстві? • Через що виникли непорозуміння між тухольською громадою і Т.Вовком? Як характеризує манера привітання Тугара Вовка? • Як сприйняла громада новину про те, що вони є власністю боярина? • Який гріх був у боярина? Чому він злякався свідчень Митька Вояка? Як характеризує Тунгара Вовка вбивство колишнього вояка? • В чому вбачав 3. Беркут причини поразки русичів у боях з монголами? («Сила їх велика, а нещасні порядки на наших долах дозволили їм зайти аж у серце нашого краю, перед поріг нашої хати. Князі й бояри потратили голови або зраджують край свій очевидячки»)
Робота над IV розділом повісті • Якої шкоди завдали татари Русі? Користуючись історичними фактами, доведіть весь жах цієї навали. («Широкою рікою плили по Русі по¬жежі, руїни та смерть. Страшенна монгольська орда з далекої степової Азії налетіла на нашу країну, щоб на довгі віки в самім корені підтяти її силу, розбити її народне життя. Найперші міста: Київ, Канів, Переяслав упали і були зруйновані до основи; їх слідом пішли тисячі сіл і менших городів») • В чому були причини завоювання татарами більшої частини Русі? («...Русь була роз'єднана і роздерта внутрішніми міжусобицями. ...Слабі твердині падали, більше через зраду і підкупство, ніж силою поборені») • Як у творі описано жорстокість монголів? Опишіть їх зовнішність. Як вона співвідноситься з внутрішнім станом? («...Палали інші світила, страшні, широкі, бухаючи огняною загравою: се горіли околичні села і слободи, окружаючи широкою огненою пасмурою монгольський табір. Там бушували загони монголів, рубаючи та мордуючи людей, забираючи в неволю та нищачи до основи все, чого не можна було забрати») • Як Мирослава висловилася батьку про його рішення зрадити країну? Що було відомо про минулі зв'язки боярина з монголами? («Гнів проти тухольців засліпив тебе і пхає тебе до загибелі. Нехай і так, що ми нещасливі — а чи для того мусимо бути зрадниками свого-краю? Ні, радше згинути нам із голоду під плотом!») • Опишіть внутрішній стан Мирославі у таборі ворога. Про що вона думала? Чому не могла знаходитися у ворожому стані? • Які плани будували монголи? Як планували втілити їх у життя?
Робота над V розділом повісті • Які особливості мала метавка? («...Принялися з сильного букового пня витісувати щось на подобу величезної ложки, котра держаком мала бути встромлена в грубу, сильно скручену линву, нап'яту між стовпиками передніх воротець і скручувану чимраз сильніше при помочі двох корб, прироблених до стовпків. А в широку жолобину на другім кінці мало вкладатися каміння; пружність скрученої ужви мала кидати те каміння з ложки далеко на монголів») • Що подумав Т. Вовк, коли побачив, як тухольці майстрували метавки? («Ну, гарячо прийдеться нашим монголам під такими посудинами здобувати собі вихід із сеї ями!») • Якої віри дотримувалися тухольці? Про яку нову релігію згадується у творі? • Про що саме зазначено у творі про життя святих Лади і Діда? («...Перший чоловік Дід та його жінка Лада») • Про які легенди розповів 3. Беркут старцям, сидячи на поляні біля вогню? («...Оповідав про діла Дажбога, про побіди Світовида, про те, як три святі голуби Дажбог, Світрвид і Перун створили землю з піскового зерна, як Дажбог три дні шукав на дні безодні, поки знайшов три зеренця: одно зерно пшениці, друге жита, а третє ячменю, і дарував їх першому чоловікові Дідові та його жінці Ладі; як Перун дарував їм іскру огню, а Світовид — волосинку, з котрої за його благословенством зробилася корова й пастух, що його назвали Волосом. І далі розповідав Захар про життя перших людей, про великий потоп, від якого люди ховалися в горах і печерах, про старих велетнів і їх царя, тухольського Сторожа, що розгатив тухольське озеро») • Для чого Т. Вовк прийшов до страців? Чим боярин погрожував тухольцям? («...Розваліть свої засіки і пустіть монгольську силу з вашої долини, а в заміну за те він готов віддати вам вашого полонечника живого і здорового. Опір ваш даремний... У противнім разі, розуміється, його жде неохибна смерть, і то серед страшних мук, а вас жде кровава різанина, в якій, помимо всяких способів, ви мусите бути побиті») • Чим пояснив 3. Беркут своє рішення, яке стосувалося долі його сина? («Коли б про нього справді йшло діло, то я сказав би вам: «Я не маю сина, мій син погиб у бою». Але тут діло йде про наших сусідів, верховинців і загірян, котрі спустилися на нашу оборону і тепер мусили б усі неприготовані погинути від монголів. Для того я говорю вам: не дбайте про мого сина, а рішайте так, як би він був уже в гробі!») • В чому виявилася підступність боярина на прохання Мирослави залишитися серед тухольців? («Дурна дівчино, не пора ще мені! Ще не вся надія монголів пропала. Треба користати з того, що в руках. Але коли б там не повелося...») • Опишіть, як тухольці готувалися до бою з монголами. • 3 якою молитвою звернувся 3. Беркут до Сторожа перед боєм? («Зломи другий раз погану силу так, як зломив її перший раз, коли могутньою рукою розбив сесю кам'яну стіну, і дав водам протоку, і дарував людям отсю прекрасну долину! Загати її тепер назад, нехай згине горда ворожа сила, що тепер знущається над нами!»)
Робота над останніми розділами повісті • Яке значення мала для Максима його коротка зустріч з Мирославою? («її слова, її погляд, дотик її рук і її вісті — все те немов вирвало його з темного гробу, повернуло йому життя. Він чув, як вертала його давня сміливість і надія») • Як Максим охарактеризував свого батька стосовно того, про що він промовляє? («Мій батько не на вітер, говорить. Він звик добре передумати, за ким що говорить») • Чому Т. Вовк вважав, що метавки не завдадуть великої шкоди татарам? («Будемо тут таки градок каміння завтра, але не дуже шкідливий градок, бо не вміли добре виплести шнурових пружин») • Яким чином запропонував Максим Т. Вовку вивести відділ монголів з котловини? («Я знаю стежку з сеї котловини, безпечну, а скриту, про яку не знає ніхто в Тухлі, окрім мойого батька й мене. Стежки тої не пильнують. Туди можна вивести відділ монголів наверх і обсадити ними вивіз, а тоді легка річ буде розвалити засіки і вийти з сеї долини») • Через що Максим намагався уповільнено вести монголів на гору. • Чим були занепокоєні Бурунда і татари під час розкопування плити для виходу в горі? • Чому Бурунда був незадоволений, коли було знайдено вихід, про який обіцяв Максим? • Чому монгольський бегадир не дотримав свого слова стосовно обіцянки звільнення Максима? Що він відповів молодому Беркуту? («Тоді будеш вільний, як усі вийдемо з сеї долини, не борше!») • Чим були схвильовані татари? Як вони сприймали небезпеку, яка поступово охоплювала їх? («Монгольське військо стояло довгими рядами, по кістки в воді, сумне, безрадне... Сама тривога, сам вид грізної небезпеки побуджували тих людей до якогось діла, хоч би й безпородного, до руху. Конечно, було треба щось зробити, стрібувати щастя, бо інакше — Бурунда чув се добре — вся та маса монголів піде в врозтіч, розігнеться, гнана власною тривогою. Бурунда велів цілому війську зібратися докупи, збитися в тісну масу») • Яким чином Бурунда намагався підбадьорити своє військо? («Що ви – мужі чи коти, що так боїтеся тих кількох крапель води? Чи такі ж то ріки перебували ми? Що сей потік проти Яїка, і Волги, і Дону, і Дніпра? Не бійтеся, вода по кістки не здужає затопити вас! Далі до вивозу! Нападемо всі збитою масою! Не дбаймо на-страти! Побіда мусить бути наша!») • Про що подумав Максим, побачивши вгорі біля метавки Мирославу? («Ось він стоїть сам серед тих ворогів, правда, без кайданів, та все-таки безоружний, невільник, і бажає, щоб хоть камінь, кинений її рукою, закінчив його життя і його муку») • Яку правду розповів Максим Т. Вовку стосовно води, що прибуває в долину? • Чому Т. Вовк запропонував Максиму триматися разом у час небезпеки? • Як Бурунда сприймав інформацію Т. Вовка про намагання тухольців захопити територію, на якій перебували татари? • Що запропонував Т. Вовк Бурунді для тимчасового утримання війська над водою? («Вели своєму війську, поки вода прозірчаста, збирати з дна каміння і класти на купи, високо, понад поверхність води. Стоячи на них, ми зможемо оборонятися й від слабшого ворога — тухольців») • Яким чином Бурунда із залишками свого війська хотів вибиратися з небезпеки? • Розкажіть, якої шкоди завдала вода монголам? («Страшно було глянути тепер по долині! Тут і там, мов чорні острови, виднілися з води купи монголів. Ані сліду якого-будь військового порядку не було вже між ними. Мов полова, розсіяна з купи буйним вітром, так розсіялась їх сила по долині, борючись із хвилями, десь-кудись з трудом прямуючи, кричачи і проклинаючи. Ніхто нікого не слухав, ні про кого не дбав») • Як тухольці сприймали ту страшну картину, коли татари гинули від води, завдаючи один одному шкоди і намагаючись вижити? («Німо, непорушно, мов дерев'яні стовпи, стояли на берегах тухольці, навіть найзавзятіші не могли без дрожі, без зойку, без сліз глядіти на ту громадну загибель людей») • Як поводив себе Бурунда, коли все його військо було охоплено водою? Поясніть становище, в якому він перебував. («...Довгу хвилю Бурунда стояв на місці, рвучи собі волосся і видаючи з горла страшні беззв'язні окрики на вид загибелі свойого війська»)
V. Закріплення опрацьованого матеріалу 1. Доведіть, посилаючись на текст твору, що Максим Беркут – мужній, винахідливий хлопець і майстер своєї справи. 2. Як у творі описано мисливську справу? Це розвага чи серйозна справа? Висловіть власну думку щодо цього з відповідною аргументацією. 3. Як І. Франко ставиться до Максима. Що про це свідчить? Свої думки обґрунтуйте. 4. Дослідіть, у чому виявилася зневага і жорстокість Т. Вовка до тухольців? Наведіть факти з твору. 5. Прокоментуйте, про що свідчать слова громадян на копі стосовної позбавлення їх волі: «Станемо в обороні своєї свободи, хоч би прийшлося нам і останню краплю крові пролити» 6. Чому, на вашу думку, Захар Беркут, не досить знаючи Тугара Вовка, негативно висловлюється про нього громаді? Свої міркування обґрунтуйте.
VI. Підсумок уроку Чому Іван Франко обрав саме таку сторінку історії України для свого твору? Доведіть, що «Захар Беркут» за жанром – це історична повість. Розкрийте символічний зміст назви твору. Які проблеми висвітлено у творі? Розкрийте особливості змалювання образу простих селян. Чи викликають симпатію у вас тухольці? Чому? Чим відрізняються портретні характеристики тухольців і монголів? У чому виявляється героїзм закарпатців? Які поради ви б дали теперішнім керівникам держави? VII. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів VIII. Домашнє завдання Підготуватися до характеристики образів. Виписати в зошити цитати. За бажанням підготувати малюнки на тему «Краєвиди Тухольщини», «Яким я уявляю Максима (Мирославу, Тунгара Вовка, Захара Беркута)».