СТРУКТУРА УРОКУ

І. Організаційний етап
ІІ. Етап підготовки учнів до активного засвоєння знань
1) Актуалізація опорних знань учнів.
-    Що вивчає  морфологія?
-    На які групи поділяються частини мови?
-    Чому одні з них називають самостійними, інші – службовими?
-    Які частини мови належать до самостійних?
-    Які до службових?
-    З якою частиною мови ми вже добре познайомилися?
2) Мотивація навчання школярів.
Сьогодні повелителька країни частин мови – Морфологія вирішила перевірити вашу кмітливість. Перед тим як відкрити таємниці про одну з частин мови, вона запропонувала вам розв’язати кросворд. Якщо ви правильно доберете слова до прислів’їв, впишете їх у клітинки по горизонталі, то по вертикалі зможете прочитати назву частини мови, таємниці якої ми будемо пізнавати на сьогоднішньому уроці.
КРОСВОРД. (На кожну парту покладені картки, на яких написані прислів’я).
1. Не кажи … , поки не перескочиш.
2. Сім раз відмір, раз … .
3.В тихому болоті … водяться.
4. У невмілого … не болять.
5. І … на гам і другому не дам.
6. … світ, а невчення – тьма.
7. Не мала баба … , купила порося.
8. Яблуко від … недалеко відкотиться.
9. Без діла слабіє … .
10. … до Києва доведе.
СЛОВА ДЛЯ ДОВІДОК
Відріж, руки, язик, чорти, яблуні, гоп, сила, сам, клопоту, вчення.
Діти читають прислів’я та вписують слова.
3) Оголошення теми, мети й завдань уроку.
Я вважаю, що Морфологія залишилася задоволеною тим, що ви виконали це завдання і відкриє вам свої таємниці, збагачуючи ваші знання про частини мови.
Отже, тема уроку «Прикметник як частина мови».
(Діти записують в зошитах тему уроку.)
Сьогодні ми з вами поглибимо набуті  раніше знання про морфологічні ознаки цієї частини мови та його синтаксичну роль.
ІІІ. Етап засвоєння нових знань
1) Робота з таблицею.
Давайте зараз шляхом спостережень ми чітко зафіксуємо у своїй пам’яті визначення терміна «прикметник», запам’ятаємо граматичні ознаки цієї частини мови, а також можливу синтаксичну роль.
(Розповідь учня по таблиці).
А зараз опрацюйте теоретичний матеріал підручника на сторінці 184.
2) Слово вчителя.
Пропоную сьогодні на уроці уявно помандрувати мальовничими куточками Західної України. І першим містом, яке ми відвідаємо, буде Дубно.
(На дошці у нас карта, на якій ми розташовуємо малюнки міст, якими ми будемо мандрувати).
Вправа 1.
Прослухайте уважно текст, випишіть прикметники, обґрунтуйте свій вибір. (Читання тексту учнем).
Дубенський замок
Свідки героїчних історичних подій – стіни Дубенського замку – і нині зберігають пам’ять про відомих особистостей, які свого часу тут жили та гостювали. Упродовж кількох століть ця твердиня над рікою Іквою ні разу не була взята приступом чи штурмом...
Середньовічний архітектурний комплекс князів Острозьких, займав вигідну територію: підступи до нього захищала річка Іква та заболочена долина.
Протягом свого існування замок неодноразово перебудовувався й укріплювався, а під його мурами були прокладені широкі кам'яні підземні ходи, куди під час ворожих нападів ховалися місцеві жителі. Невеличкий відсоток цих підземних тунелів можна побачити й сьогодні. У XVI ст. замок мав на озброєнні 73 гармати. Арсенал постійно поповнювався за рахунок власної ливарної майстерні. За період свого існування Дубенський замок ніколи і ніким не був здобутий приступом.

Вправа 2.
Пропоную далі завітати до Ужгорода. Ваше завдання – визначити, які граматичні категорії притаманні прикметнику.
Ужгородський замок
Ужгородський замок розташований в центрі міста на Замковій горі. Це унікальний зразок укріплень на закарпатських землях, шедевр романського архітектурного стилю. Споруди фортеці відносяться до XII - XIII ст…
Ужгородський замок розташувався на високій горі вулканічного походження, що нависає над річкою Уж. Муроване укріплення було зведено у XIII ст.
Головною спорудою замку був палац, додатково захищений з південно-східної і північно-східної сторін невисокою стіною з мостом. На південний захід від палацу стояла замкова церква. До наших днів Ужгородський замок зберіг свою регулярну п'ятикутну конфігурацію плану. Він складається з п'яти загострених бастіонів з оборонними стінами. В'їзд розташований в нижньому ярусі в'їзної башти.
Словникова робота
Бастіо́н (фр. bastion від лат. bastilio — «будую укріплення») — п'ятикутна довгочасна (кріпосна) або польова фортифікаційна споруда, що зводилася на кутах кріпосної огорожі, призначалася для вогневого захисту фортечних мурів, ровів і обстрілу місцевості перед укріпленням.

Конфігурація
1) Обрис зовнішньої форми чого-небудь.
2) Взаємне розташування, розміщення якихось предметів або їх частин. Конфігурація зірок.
3) Сукупність машин та пристроїв певної обчислювальної системи.

Орфограми:
Закарпатських
В’їзної – здн –зн
Власні назви

У словосполученнях визначити рід, число, відмінок прикметників.
– Від чого залежить рід, число, відмінок прикметника?
– Двоє учнів працюватимуть біля дошки
1.    подані прикметники увести у словосполучення так, щоб прикметники були різних родів і у різному числі. (веселий)
2.    провідміняти словосполучення Ужгородський замок

Вправа 3
Молодці. І ми далі рухаємося Україною. І прибуваємо до ще однієї пам’ятки архітектури – Збаразького замку. (учень читає)
Збаразький замок
Збаразький замок можна назвати перлиною та історичним скарбом Тернопільщини та справжньою окрасою старовинного Збаража…
Історія міста розпочалась на Старозбаразькій горі, де впродовж двох століть існував середньовічний замок. Перша згадка про сучасний Збараж, як місто, датується 1583р.
Могутній Збаразький замок був збудований останніми князями Збаразькими.
В середині XVIII століття відбулися зміни, які спричинили втрату оборонної слави замку. Військові перетворили замок на звичайне господарство.
Сьогодні в залах палацу діє краєзнавчий музей, працюють виставкові зали з тематичними експозиціями, картинною галереєю, музейними відділами, а в підземеллі – виставка старовинних знарядь.
А тепер записуємо речення з тексту і виконаємо його синтаксичний аналіз.
Могутній Збаразький замок був збудований останніми князями Збаразькими.
Військові перетворили замок на звичайне господарство.
– Яким членом речення може бути прикметник?

Вправа 4
І на завершення нашої подорожі ми, як і слід було чекати, повертаємося до рідного міста – Луцька, у якому теж є не менш відома пам’ятка архітектури – Луцький замок. Завдання: скласти діалог про Луцький замок, використовуючи прикметники.

IV. Етап закріплення нових знань
1)    Бесіда з учнями.
-    Яка частина мови називається прикметником?
-    З  якою частиною мови пов'язаний прикметник?
2)    Робота з сигнальними картками.
-    Читаю твердження. Якщо діти згодні, то показують зелений колір, якщо ні – червоний колір.
1.    Прикметником називається частина мови, що означає предмет і відповідає на питання  який? Чий?
2.    Прикметник – це службова частина мови?
3.    Є прикметниками: золотий, ніжний, хитрун, веселий.
4.    Прикметник означає дію або стан предмета?
5.    Прикметник у реченні виступає додатком?
6.    Прикметник змінюється за родами, числами та відмінками.
7.    Прикметник завжди пов’язаний з дієсловом?
-    А з якою частиною мови?
3)    Лінгвістична гра «Хто швидше?»
Треба розшифрувати і записати прикметники. Підкреслити четверте «зайве», наприклад – дошка,парта,стіл, сніг. Картки на кожній парті по варіантам( 1 парта –I варіант, 2 парта – II варіант, 3 парта - I варіант, 4 парта - II варіант, 5 парта - I варіант і т.д.) Яка пара швидше?
V. Етап інформації учнів про домашнє завдання й інструктаж з його виконання
Написати твір-роздум або вірш на тему «Подорож славетною Україною» та підкреслити прикметники.