Мета уроку: глибше зрозуміти і проаналізувати поему Котляревського, порівняти її з «Енеїдою» Вергілія; характеризуючи картини побуту та історії українського народу, розкрити мистецтво алюзії в поемі; довести, що «Енеїда» Котляревського – це не просто якісна пародія, а цілком оригінальний твір; засвоїти поняття «бурлеск», «травестія», «алюзія», «пародія»;

розвивати креативність, логічне мислення, зв’язне мовлення учнів, вміння аналізувати прочитане, розмірковувати над змістом твору, характеризувати героїв, порівнювати твори різних авторів, грамотно висловлювати власні думки, почуття;

виховувати патріотизм, інтерес до історичного минулого, звичаїв, обрядів, прищеплювати любов до рідної мови, літератури.

Тип уроку. Урок засвоєння нових знань учнів. Урок-рольова гра.

Обладнання:

СТРУКТУРА УРОКУ

І. Організаційний етап.

Доброго дня, шановні. За допомогою посмішки давайте привітаємо наших гостей, один одного та розпочнемо урок.

Випереджальні завдання:

1. Прочитати «Енеїду» Котляревського.
2. Робота над індивідуальними та груповими проектами:

• Відмінне у творах «Енеїда» Івана Котляревського та «Енеїда» Вергілія.
• Що спільного у «Енеїдах»  Вергілія та Котляревського.
• Географічні назви у «Енеїді» Котляревського.
• Українські традиції та обряди у «Енеїді» Котляревського.
• Алюзія на українську історію у поемі Котляревського.
• Безсмертна «Енеїда» Котляревського у різних видах мистецтва
• Карта-схема подорожі Енея та троянців.

ІІ. Етап підготовки учнів до активного засвоєння знань

1. Мотиваційний етап. Вступне слово вчителя.

СЛАЙД 1

І.П.Котляревський – велике серце України, добрий і мудрий пророк. Йому суджено було з’явитися в історії української культури на зламі століть, ХVІІІ й ХІХ, і на зламі епох: історичної (рештки української державності зруйновано, починається період кріпацької неволі) та літературної – його твори знаменували перехід до реалізму й народності.

Будеш, батьку, панувати,

Поки живуть люди,

Поки сонце з неба сяє,

Тебе не забудуть!

Так прорік Т.Г.Шевченко І.П.Котляревському.

Іван Котляревський – гордість України. Без нього ми не мали б Тараса Шевченка, а без Шевченка чи ми б існували на світі як нація! Пам’ятаймо про це!

СЛАЙД 2

Але навіть з такими видатними людьми трапляються курйозні, а часом і неприємні ситуації. Нам стало відомо, що на Івана Петровича подали до суду. Звинувачення досить неприємне як для відомого на весь світ письменника – плагіат. Тому запрошую вас на судове засідання у справі пана Івана Петровича Котляревського.

У судовому засіданні беруть участь зі сторони захисту:

- адвокати відповідача,

- експерт-літературознавець,

- експерт-етнограф,

- експерт-географ,

- експерт-історик,

Зі сторони звинувачення виступають:

- позивач – представник поціновувачів творчості Вергілія,

- адвокати позивача,

- експерт-картограф,

 «А судді хто?» - запитаєте ви. Судді – ви самі, ті, хто сидить у класі. Уявіть собі, що ви одягнені в мантію. Вам, друзі, судити, хто правий, а хто винуватий, чи засудити пана Котляревського за його творчу діяльність, чи оправдати. Вирок будемо виносити спільно.

Вести засідання буду я. Оскільки судове засідання потребує особливої уваги та зосередженості, попрошу вас вести записи у своїх робочих зошитах. Запишіть, будь ласка, дату, назву роботи.

Дозвольте зачитати заяву, яку подано до суду представником позивача.

ЗАЯВА

Ми, як поціновувачі творчості славного давньоримського поета Вергілія, дізнавшись, що Іван Котляревський написав поему «Енеїда», яка стала надзвичайно популярною, відомою широкому загалу, завдяки чому він прославився на всю Україну (та й на весь світ), стверджуємо, що пан Котляревський, повівся некоректно, привласнивши витвір класика античної літератури. А привласнення або запозичення тексту з чужого літературного чи іншого твору без дозволу автора і без зазначення джерела називають плагіатом, що є порушенням авторських прав.

Таким чином, ми звинувачуємо добродія Котляревського у привласненні чужого твору та у порушенні авторських прав.

Шановні судді! Ми вимагаємо покарати пана Котляревського і заборонити поширення його твору.

2. Оголошення теми, мети уроку.

Отже, сьогодні ми маємо вирішити важливе питання: 1. Хто ж такий Іван Котляревський. 2. «Енеїда» Івана Котляревського – плагіат з однойменного твору Вергілія чи цілком оригінальний твір, у якому з енциклопедичною широтою і точністю відображено життя і побут українського народу?

Це і є темою нашого засідання. Запишіть її, будь ласка, у свої зошити.

СЛАЙД 3

СЛАЙД 4

ІІ. Етап засвоєння нових знань

ВЧИТЕЛЬ. Слово надається позивачу. Шановний, на основі чого Ви висуваєте свої звинувачення?

Позивач: Шановні судді! Причин для звинувачень достатньо. Коли я почала читати «Енеїду» Івана Котляревського, то зразу ж згадала однойменний твір шановного Вергілія. Я зіставила обидва твори і прийшла до висновку, що …. 

• За жанром обидва твори - поема;
• Героями є боги;
• головний герой - Еней;
• Назва поеми «Енеїда».

- Як бачите, шановні судді, сюжет твору схожий, отже, підстави для звинувачення є.

ВЧИТЕЛЬ. Справді. А що на це скаже захист?

Адвокат захисту1: Так, зміст обох творів, на перший погляд, схожий. Це пояснюється  тим, що автор мав дотримуватися закону жанру. За жанром твір Івана Котляревського – бурлескно-травестійна поема. А жанр травестії вимагав, щоб письменник повністю зберіг запозичений сюжет, проте дозволяв творити власні образи, чим наш автор в повній мірі й скористався.

Адвокат позивача1: Дозвольте! Пан адвокат навмисне задурює нам усім голову якимись незрозумілими словами: бурлеск, травестія.

ВЧИТЕЛЬ. Дійсно, слова незрозумілі. Чи хтось пояснить, що ці слова означають?

Адвокат захисту2: Звичайно, ми не тільки пояснимо, а й надамо речовий доказ №1 у вигляді літературознавчих словників. (запис у зошит)

СЛАЙД 5

Бурлеск — (фр. burlesque, італ. burla — жарт) стиль сатиричної літератури, в основі якого навмисна невідповідність між темою твору та мовними засобами, що створює комічний ефект.

Травесті́я (від італ. travestire — перевдягати) — один із різновидів бурлескної, гумористичної або сатиричної поезії, у якому твір серйозного або й героїчного змісту та відповідної форми переробляється, «перелицьовується» у твір комічного характеру з використанням панібратських, жаргонних зворотів.

СЛАЙД 6

ВЧИТЕЛЬ. Дякую. Напевно, настав час дізнатися, хто ж такий той зухвалець, який посмів вкрасти сюжет твору Вергілія. Запрошуємо до слова близького друга Івана Петровича, який розповість вам про цю людину (розповідь на основі статті, поданої в підручнику, стор. 111-113).

Дякую. Спробуємо скласти психологічний портрет Котляревського.

Робота в групах.

СЛАЙД 7

Побудова психологічного портрета.

організатор театру

наглядач

поет

драматург

громадський діяч

дипломат

капітан

учитель

талановитий

працьовитий

сумлінний

гуманний

доброзичливий

чуйний

активний

жартівник

інтелігент

СЛАЙД 8

ВЧИТЕЛЬ.  Молодці. Отже, ми дізналися, хто такий Котляревський. Повернемось до нашого засідання.

Що по суті справи може додати адвокат позивача?

Адвокат позивача2:  По суті справи дозвольте представити і наш речовий доказ, що його підготував експерт-картограф. Це карта-схема подорожі Енея та троянців.

СЛАЙД 9

Експерт – картограф:  (Троя, Фракіїя, острів Делос, острів Крит, острів Закінф, Сицилія, береги Африки, Карфаген, берег в царстві Латина). Тобто скопійовано місце дії.

СЛАЙД 10

Адвокат захисту1:  Протестую! Шановний експерт-картограф, мабуть, не звернув увагу на те, що у творі Івана Петровича, на відміну від поеми Вергілія, зустрічаються українські географічні назви. Наш експерт-географ може це довести.

ВЧИТЕЛЬ.  До слова запрошуємо експерта-географа.

Експерт-географ: ряд міст і сіл Полтавщини, наприклад Лубни, Гадяч, Вудища.

Позивач: Добре, хай буде по-вашому. Проте я вважаю, що слід вислухати пояснення самого винуватця. Як він пояснить факт появи його «Енеїди»

«Підготовлений учень розповідає про історію створення «Енеїди»).

Доброго дня. Хочу сказати, що усе своє свідоме життя я вірив у ідеали справедливості, рівності, добра. Тому і прагнув у питаннях моралі заперечувати зло, викриваючи суспільні пороки.  Ще в семінарії я детально вивчав твори, римського поета Вергілія, знав про бурлескно – травестійні пародіювання «Енеїди», тому поставив перед собою завдання – переосмислити проблематику римського оригіналу, наблизити твір до української дійсності, надати йому народно – національного колориту. Саме тому за основу і взяв реальне життя, побут і звичаї українців.

Дивно, але перші три частини вийшли друком  без мого відома. У цей час я перебував на військовій службі. Залюбки перечитував перші частини «Енеїди» своїм знайомим. Усі були у захваті, дехто переписував. Напевне, один із таких списків потрапив до багатого конотопського поміщика Максима Парпури, який видав їх за свій кошт. А його приятель Йосип Каменецький, що був на той час редактором, уклав невеличкий російсько – український словничок до твору. Так у 1798 році у Петербурзі побачили світ перші три частини «Енеїди».

Хоч козацтво я і зобразив під масками троянців, але ні грецькі імена героїв, ні те, що Січ названа Троєю, хай не введе вас в оману – усе зрозуміло, про що і про кого йдеться:

Еней був парубок моторний

І хлопець хоть куди козак…

ІІІ. Етап закріплення нових знань

ВЧИТЕЛЬ. Дійсно, хоча імена персонажів співпадають, але вони різні. Яким ви побачили Енея Вергілія? А Енея Котляревського?

Отже, мова йде про різних героїв. Тепер надамо слово представнику групи експертів-літературознавців.

Експерт-літературознавець: Готуючись до сьогоднішнього судового засідання, наша група експертів-літературознавців зробила компаративний аналіз однойменних творів Вергілія та Котляревського з метою дослідження відмінностей. За результатами  дослідження ми оформили діаграму, яку представляємо як речовий доказ 3.

СЛАЙД 11

Адвокат захисту1: Як ми переконливо довели, різними є і теми творів, й ідеї, тон, стиль викладу, композиція тощо. Більше того, представник позивача намагається нас переконати, що сюжет один і той же. Я й тут не згоден. Ряд епізодів, пекло і рай теж описані по-своєму, інші картини також оригінальні, бо вони в дусі українського фольклору. До речі, у нас є свідчення експертів-народознавців, які доводять, що «Енеїда» Івана Котляревського – це (за словами відомого поета ХХ ст.. Максима Рильського) «енциклопедія українознавства».

СЛАЙД 12

Експерт-етнограф: (представляє проект «Українські традиції і обряди у поемі Котляревського «Енеїда»).

1. Національне вбрання українців (від богів до троянців — всі одягнені в український одяг: Юнона "взяла шнурівку і спідницю", "сховала під кибалку кичку", на Венері "очіпок грезетовий і кунтуш", Дідона наділа "спідницю і корсет шовковий", взула "червоні чобітки"; троянці одягнуті в "штани і пару чобіток", кожухи, свитки, сорочки й каптан, в поемі є опис святкового і буденного, селянського і панського, чоловічого і жіночого вбрання).

2. Українські страви (названо понад сто страв і напоїв: на гостинах у Дідони троянців пригощали свинячою головою, локшиною, індиком з підливою, кулішом і кашою, лемішкою, путрею, під час мандрів і зустрічей пили слив'янку, мед, пиво, брагу, горілку, кал ґанку, сивуху; їли з полив'яних мисок і кленових тарілок).

3. Звичаї та обряди (при зустрічі герої "віддають поклон"; ідучи в гостину, люди підносять господарям хліб і сіль; для сватів у Латина приготовлено рушники і "всяка всячина" до сватання; наводяться обряди похорону та поминання, народні заклинання, лікування та чаклування, даються описи вечорниць та ворожіння).

4. Свята та розваги (троянці не тільки воюють, але й люблять розважатися: танцюють третяка, гайдука; співають пісень; музики грають на кобзах, бандурах, сопілках, санжарівках; перелічуються також ігри: візок, памфель, свинка, Панас, журавль і хрещик та ін.).

5. Інтер'єр української хати: світлиці, сіни, двір, піч.

ВЧИТЕЛЬ. Як бачимо, Іван Петрович передав національний колорит. Цікавий факт: науковці встановили, що в поемі великого українця згадано більше українських страв та напоїв ніж у спеціальній праці, присвяченій цьому питанню –книжці Миколи Маркевича «Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян».

Чи є запитання у звинувачення?

Адвокат звинувачення2: Ви тут вихваляєтеся тим, що пан Котляревський майстерно описав український побут і що за це всі українці його дуже цінують. А ось у мене є письмове свідчення не менш відомого українця – Пантелеймона Куліша, який стверджує, що Котляревський насміхається з українських звичаїв. («Як появився Котляревський зі своїм Енеєм, усі зареготали…: той регіт був найстрашнішою пробою нашому писаному слову. Се він насміхається з наших звичаїв, з нашої батьківщини»). Що ви на це скажете, шановні?

ВЧИТЕЛЬ. Серед дослідників творчості Івана Петровича побутує думка, що «Енеїда» здобула великий авторитет насамперед тому, що її автор насмілився згадати славне минуле України, про яке в ті часи старалися мовчати. Звичайно, прямо у творі про це не сказано, але людина, обізнана з історією України, добре розуміє такі натяки. Тому ми запросили експерта-історика, який дослідив, як автор використовує мистецтво алюзії  у безсмертному творі.

Експерт-історик: Поема «Енеїда» — це відгук на руйнування Січі. У ній згадується доба Гетьманщини, Запорозька Січ, гетьмани Сагайдачний і Дорошенко, битви під Полтавою та Бендерами і ще віддаленіша монголо-татарська навала. Автор стверджує неперервність національної історії від княжих часів до сучасності:

ВЧИТЕЛЬ. На мою думку, представлених свідчень та речових доказів достатньо, щоб стверджувати, що поема Котляревського Івана Петровича «Енеїда» - це не плагіат, а цілком самобутній твір про український народ, його звичаї, традиції, побут, це своєрідна енциклопедія українознавства, написана в той час, коли українська мова вважалася не гідною стати в ряд з іншими, коли історія України переживала не найкращі часи, коли й згадки про Україну вважалися крамольними. Саме цим викликаний задум автора перелицювати відомий твір, спародіювати його. Сам того не відаючи, великий римлянин Вергілій допоміг Котляревському не самому прославитися, а прославити великий український народ.

4. Етап інформації учнів про домашнє завдання й інструктаж з його виконання

1. Підсумок уроку.

Отже, наше засідання вже майже завершене. До яких висновків ми прийшли?

Спираючись на покази, свідків, експертів, представлені документи та беззаперечні речові докази, суд приймає рішення:

1. «Енеїда» Івана Котляревського – це цілком оригінальний твір.
2. Факт привласнення чужого твору не доведено.
3.  Авторські права римського громадянина Вергілія не порушено.
4. Відповідач пан І. П. Котляревський повністю оправданий.

Рішення остаточне і оскарженню не підлягає.

Після відповідей учнів створюємо сенкан до слова ЕНЕЇДА

2. Домашнє завдання

СЛАЙД 13

Вдома проаналізувати почуте на сьогоднішньому уроці та написати лист Вергілію на захист поеми Івана Котляревського або лист І. Котляревському із вдячністю за поему «Енеїда».

3. Незакінчені речення

1. І.П. Котляревський – це…

2. Я  вважаю  його  патріотом,  тому  що…

Наш судовий процес закінчено. Дякую за роботу.