I. Організаційний момент II. Актуалізація опорних знань Бесіда за питаннями • Що таке історія? Чому її потрібно знати? Що робить з нами незнання свого минулого? А чи знаємо ми історію? Давайте перевіримо, що ми знаємо про добу падіння Київської Русі, спираючись на текст твору Франка. (тестування на комп’ютерах) Ви вже зрозуміли, що Франко багато уваги приділяв історії. А який слід він сам залишив в історії? Яка ж роль цієї постаті в літературному процесі? Ми вже знаємо, що трудився І. Франко до останніх днів свого життя. А воно в нього було недовге, до того ж багато років він просидів у тюрмах. І все-таки Франкова літературна спадщина — величезна. Для вчителя І. Франко — автор понад 5000 творів. Він — видатний поет, прозаїк, драматург. Він — критик і дослідник літератури, історик, філософ, фольклорист, етнограф, мовознавець, економіст, мистецтвознавець, публіцист, журналіст і політичний діяч. Володіючи чотирнадцятьма мовами, перекладав літературу народів світу. Після смерті І.Я. Франка здійснено більше 1000 видань його творів загальним накладом понад 25 мли примірників українською мовою і в перекладах 65 мовами народів світу. І ми горді з того, що, живучи на святій Шевченковій землі, щиро вітаємо дух безсмертного Каменяра. Своєю повістю «Захар Беркут» І. Франко хотів сказати, що загарбник, який би численний він не був, буде знищений. Автор закликає свій народ до єдності й утверджує думку: народ непереможний доти, доки він згуртований. • Чому кожна людина, як і Франко, сприймає минуле по-своєму, по-особливому? Чому кожен робить різні висновки? Які висновки зробили ви? • Чи могли б ви пожертвувати своїм щастям заради загального блага, як це робили Захар Беркут, Максим, Мирослава? Відповідь обґрунтуйте. • Які ще уроки історії були в нашої держави?! Пропоную переглянути вам невеличку добірку «чорних» сторінок історії нашої держави.
• Чи скористалися ми тими уроками? • Через що людина помиляється у визначенні життєвих цінностей? • Яке значення мають твори художньої літератури, матеріали про життя письменника під час визначення власного вибору людини? До чого закливає нас Іван Франко? Який урок ми повинні засвоїти? • Чи часто трапляється так, що людина помиляється у визначенні власного вибору? Відповідь вмотивуйте. Надайте поради щодо уникнення таких помилок. III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів IV. Основний зміст уроку Історія змушена повторюватись, тому що ніхто її не слухає. Лоренс Пітер 1. Підготовча робота до написання твору-роздуму, робота з пам’ятками – Яким повинен бути ваш твір? – Яким повинне бути мовлення твору? – Як впливає тип мовлення на сам процес написання твору? У творі-роздумі теза, як правило, міститься на початку висловлювання. Але іноді перед нею ще буває невеликий вступ. Тому треба бути уважним, формуючи основну думку. В роздумі мовиться про причини ознак і подій. Поради щодо написання твору-роздуму. • Зрозумійте, осмисліть тему майбутнього твору-роздуму. • На підставі заголовку до твору визначте його проблему. Це й буде зміст роботи. • Сформулюйте тезу, яка б відображала основну думку твору • Проілюструйте тезу необхідними прикладами або доказами. • З'ясуйте послідовність наведення аргументів (доказів). • Уживайте вставні слова і словосполучення: на мою думку, до речі, на жаль, по-моєму, отже, наприклад, таким чином; речення: «Я вважаю», «Мені здається», які виступають засобами зв'язку між частинами роздуму. • Висновки, аргументи (докази) намагайтеся виділяти в окремі абзаци. Коментар учителя Основна частина твору – це безпосереднє розкриття теми. Не слід забувати, що назва твору лейтмотивом проходить через увесь текст, логіка мислення учня повинна розвиватися від конкретної деталі до узагальнення або навпаки – від загального до конкретного. Вступ і висновки можуть бути меншими за обсягом, але не можна скорочувати основну частину, бо тоді розкриття теми твору не буде достатнім. – Про що можна написати у вступі? – На які моменти звертаємо увагу? – Про що будемо розповідати в основній частині? – Прочитаймо цитати, які можна було б використати у творі? – Як ви їх розумієте?
Всесвітня історія – це всесвітній суд. Фрідріх Шлегель Всесвітня історія є сума всього того, чого можна було б уникнути. Бертран Рассел Історія більшою частиною являє собою видовище, ганебне для людства. Іоганн Зьойме Історія змушена повторюватись, тому що ніхто її не слухає. Лоренс Пітер – Як ви розумієте останню цитату? – Чому історія «змушена» повторюватись? – Яка ціна таких повторів? – Хто винен, що таке взагалі повторюється? – Чому ми не вміємо слухати? – Хто має слухати історію? – Що можна сказати про Івана Франка? Був він людиною, яка вміє слухати історію? Що на це вказує? – З якою метою був написаний твір? Чи не для того, щоб ми прислухались? А Франко дійсно вмів слухати історію. Але не просто вмів, а хотів змусити інших почути її. Ось як відгукуються про Франка відомі люди та й він сам.
«Скрізь і завсігди у мене була одна провідна думка — служити інтересам мого народу і загальнолюдським поступовим ідеям...» (І. Франко). «Такі люди рідко родяться. Так багато страждання могли винести тільки інтелігенти. І яка гірка б не була історія їх життя, але з любов'ю треба зібрати всі і найдрібніші факти їхнього життя, праці, страждань. Бо йдемо... з печаттю їхнього духу...» (І. Лизанівський, секретар І. Франка). Іван Франко — Це розум і серце нашого народу. Це боротьба, мука і передчуття щастя України. України і людськості. ...Франко живе в народній пам'яті як великий Каменяр...» (М. Рильський). «...Після Шевченка не було в нас такої постаті. Отже не буде в нас перебільшення сказати, що Шевченко і Франко — це насправді ті два могутніх крила, які винесли українське слово, українську культуру на простори світові. Франко стоїть серед тих великих порадників, мислителів-гуманістів, до яких людство завжди буде звертатись...» (О. Гончар). «...Невеликий, хоч сильний мужчина. Велике чоло, сірі, трохи холодні очі, в лініях бороди щось енергійне, уперте ...А заговорить — і вже здивує, як ця невисока фігура росте й росте перед вами, мов у казці. Вам стане тепло й ясно од світла його очей, а його мова здається не словом, а сталлю, що б'є об кремінь і сипле іскри. Сильна, уперта натура, яка цілою вийшла з житейського бою!..» (М. Коцюбинський). Отже, життя Івана Яковича Франка можемо вважати подвигом, воно варте наслідування. Отож, тепер ми можемо приступити до роботи над самим твором. А наприкінці уроку ми послухаємо кілька відповідей, проаналізуємо їх, щоб вдома ви змогли закінчити роботу. (Робота над твором) VI. Домашнє завдання Закінчити написання твору, дібрати повідомлення про життєвий і творчий шлях Тараса Шевченка. V. Підсумок уроку Уроки нашої історії У торі «Захар Беркут» Іван Франко майстерно поєднує незаперечні історичні відомості та власні художні домисли. Проте, саме таким способом він намагається докричатися до нас, до сучасних людей: «Схаменіться, а то пізно буде». Саме завдяки історичним фактам автор зміг показати одну з трагічних сторінок історії України. Трагедію держави він спів ставляє з трагедією людини. Разом з тим, звеличуються люди-патріоти своєї країни, люди, які заради спільних інтересів, заради інтересів держави, нації готові пожертвувати найдорожчим, віддати все, навіть своє життя… Я вважаю, що сучасний світ дуже жорстокий. Виживають лише найсильніші. Тому не треба повторювати минулі помилки наших прадідів. Потрібно об’єднатись навколо національної ідеї, спільної мети до щасливого майбутнього. – Що ми можемо сказати про твір? – Чи вдалось розкрити тему? – Чи вдалося (учень) побудувати саме роздум? – На що ще можна було б звернути увагу? Заключне слово вчителя Давайте ще раз поглянемо на слова, записані на дошці. Історія змушена повторюватись, тому що ніхто її не слухає. Лоренс Пітер Пам’ятайте про те, що історія дає нам уроки, потрібно прислухатись до них. Слід пам’ятати, що уроки рано чи пізно закінчуються. І ми зіштовхуємося з жорстокою реальністю, коли вже пізно щось змінити. Тому, поки ще не пізно, прислухаймось до мудрих порад…