Сценарій конкурсу на краще читання поезій Т.Г.Шевченка
Оформлення: автопортрет Т. Шевченка 1845 р., рушники, виставка творів, картин геніального українця, відеоматеріали про життя і творчість.
Ведучий 1. Велетню духа, лицарю могутньої творчої сили, співцеві волі народної Тарасу Григоровичу Шевченку присвячується.
Ведучий 2: Року 1814, з 26 на 27 лютого старого стилю, темної ночi, перед свiтом в селi Моринцях на Звенигородщинi, в хатi Григорiя Шевченка, крiпака пана Енгельгардта, блиснув у вiкнi єдиний на все село вогник: народилась нова пановi крiпацька душа, а людям - їх великий спiвець Тарас Шевченко.
Ведучий 1.
То була дивовижна зоря:
На убогу і світом забуту,
Щоб її до життя повернути,
Бог послав Кобзаря.
То казково щаслива зоря
Над забутою світом.
Ведучий 2.
Хто б то знав, стільки чару й вогню
У простому звичайному слові!
Стільки правди, і болю, і крові
У дрімотні обличчя хлюпнув!
Проти течії сили і сну
Геній віри й любові!
Ведучий 1.
Йому доля судилась як міт –
За пророцтво життям заплатити,
Потім знов для нащадків ожити,
Щоб вергати, як давній Сізіф.
Ведучий 2.
І понині, коли у наш край
Гість далекий часом завітає.
«Хто живий тут?» — в юрбу запитає —
Все принишкло, хоч тут умирай.
«Ми живі!» – наче гідність сама, —
Його постать вітає.
Ведучий 1.
Ми живі! Цілий вік, сотню літ
Проти хвилі несем його ім’я,
Проти вітру кидає насіння
І під косу кидаємо цвіт…
І співаєм його «Заповіт»
В поколіннях.
Ведучий 2. Доброго дня, шановні гості. Ми радо вітаємо вас на відкритті конкурсу читців, який присвячено пам’яті Тараса Григоровича Шевченка.
Ведучий 1. У моїх руках книга, яку, мабуть, знає кожна людина у цій залі – Шевченків «Кобзар». Дивишся на нього, і мимоволі спадає на думку, яке довговічне його життя, адже цю безсмертну книгу читали ще сучасники Тараса Григоровича, а сьогодні в «Кобзар» вчитуємося ми…
Ведучий 2. Отож, розпочинаємо конкурс читців, присвячений пам’яті Тараса Григоровича Шевченка.
Оцінювати конкурс буде журі у складі:
Репетюк Ольги В’ячеславівни
Гелюти Катерини Вікторівни
Чміль Наталії Володимирівни
Стрилюка Олександра Миколайовича
та учениці 9-А класу Семенюк Соломії
Ведучий 1. У слова немає терміну придатності, і написані півтора століття тому рядки поетових балад і сьогодні, і завтра, і через тисячу літ будитимуть високі почуття і глибокі роздуми читача, утверджуючи в людині людське, вічне, боже.
ЧИТАННЯ ВІРШІВ
Ведучий 2. Шевченко – духовний символ багатьох поколінь, наш великий сучасник. До нових і нових поколінь він приходить разом із усвідомленням ними дійсності.
Ведучий 1. Із дитячих літ, неначе святе писання, убираємо ми в душу його полум’яні пророчі рядки. Великий Кобзар і сьогодні незримо присутній у нашому житті, звертається до нас усіх зі своїми безсмертними думами.
Ведучий 2. Пам’ятає і вшановує пам’ять про великого Кобзаря весь світ. А його життя і поезії надихають на творчість все нові і нові покоління нащадків Тараса.
ВІДЕО
Ведучий 2. Зараз ми надаємо вельмишановному журі слово для підведення підсумків.
Після нагородження
Ведучий 2. Нехай почуте сьогодні одному пом’якшить серце, іншому – просвітлить розум.
Ведучий 1. Несіть у своєму серці той великий заряд духовності і краси, який ми черпаємо з творчості Великого Кобзаря.
Ведучий 2. На цьому ми завершуємо наш урочистий захід. Дякуємо за увагу і хай вам щастить!
|