І Вступна частина Звучить пісня про Україну (аудіозапис) Учитель. Багато є таємниць у світі, і одна з найбільших — це мова. З раннього дитинства і до глибокої старості людина невіддільно пов’язана з мовою, єдиним знаряддям, що вивищує людину над світом, робить її нездоланною в пошуках істини. Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування. Учень. Ну що б, здавалося, слова... Слова та голос — більш нічого. А серце б’ється-ожива, Як їх почує!.. Знать, от Бога І голос той, і ті слова Ідуть меж люди. Учитель. Ми з вами одержали у спадок багату, розвинену, мелодійну мову. Нею можна висловити все: і найглибші думки, і найпотаємніші почуття. Учень. Мова наша, мова — Пісня стоголоса, Нею мріють весни, Нею плаче осінь, Нею марять зими. Нею кличе літо. В ній криваві рими Й сльози «Заповіту». Учень. Ти постаєш в ясній обнові, Як пісня, линеш, рідне слово. Ти наше диво калинове, Кохана материнська мово. Учитель. Українська мова не бідна, не вульгарна, не кривоуста. Вона має свою особливу музикальність. Ця незбагненна душа нашої мови, як золотоносна ріка, виблискує на хвилях народної пісні, переливається в душу нації, творить почуттєву нерозривність українського серця й української землі. Геніальні композитори Моцарт і Бетховен, Глинка і Чайковський, Барток і Стравінський користувалися українськими мелодіями у своїй творчості, а це значить, що вони чули вібрацію найвищих небес нашої мови. Учень. Ой, яка чудова українська мова! Де береться все це, звідкіля і як? Є в ній ліс — лісок — лісочок, пуща, гай, діброва, Бір, перелісок, чорноліс. Є іще й байрак! І така ж розкішна і гнучка, як мрія, Можна «звідкіля» і «звідки», можна і «звідкіль». Є у ній хурделиця, віхола, завія, Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль... ІІ Основна частина Сьогодні ми зібралися з вами не лише для того, щоб сказати, яка красива наша мова. У нас буде справжнє змагання за звання «Знавець української мови». Розпочнемо. Ви об’єднані у дві команди. Буде ряд конкурсів, за допомогою яких почесне журі і визначить переможців. Конкурс 1. Учитель. Чимало фактів свідчать про багатство української мови. А найпереконливіше, як бачимо, – наші синоніми. Ваше завдання – дібрати якнайбільше синонімів до слова «червоний»: пурпурний, пурпуровий, багряний, багровий, шарлаховий, шарлатовий, буряковий, бурячковий, червіньковий, цегляний, іржавий, вишневий, малиновий, гранатовий, кров’яний, кривавий, кармінний, карміновий, маковий, огняний, огнистий, огнястий, кумачевий, рожевий, мигдалевий, бордовий, фрез, рубіновий, кармазиновий, калиновий, кораловий. Отож, перемогу у цьому конкурсі здобула команда ____. Конкурс 2. Згадаймо прізвища людей, але лише ті, які характеризують людину за характером, її вдачею, зовнішністю, її чеснотами і вадами: Білоус, Вернидуб, Рябокінь, Вітрук, Дармограй, Рибак, Забіяка, Байдик, Лисак, Закусило, Музика, Біленький, Одинак, Коваль, Торохтій, Рудик, Письменний, Їжакевич, Убийвовк, Ткач, Ґудзь, Швець, Сало, Тягнирядно, Фойда, Губа, Носань, Матюха, Нетуди-хата, Непийпиво, Неїжборщ, Пищик, Лопата, Горобець, Ворожбит, Завірюха, Криворучко, Григорій Сковорода, Григорій Квітка, Пантелеймон Куліш, Микола Вороний, Михайло Коцюбинський, Григорій Стрілець, Іван Кочерга, Павло Губенко, Олесь Гончар, Михайло Стельмах, брати Тютюнники, Іван Світличний. Учень. В рідній мові своїй Мусиш вивчити кожне слівце, Доглядати його, Як старий садівник деревце. Щоб ніякий хробак Не точив його ніжні листки, Щоб у чисті слова Не в’їдалися зло остюки. Учитель. Основоположником української літературної мови є наш пророк і вчитель Т.Г. Шевченко. Для Кобзаря мова була материнською піснею і молитвою над колискою, величчю неба, ревом Дніпра, відчаєм покритки, жертовною любов’ю матері, мужнім покликом до боротьби за свободу, незалежність. Учитель. Однак наша мова, як і взагалі кожна мова, легко, без зусиль, сама до рук не дається. Мови потрібно вчитися. Наполегливо, щоденно, з радістю. Учень. Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Чистіша від сльози Вона хай буде. Пильно й ненастанно Політь бур’ян. Учитель. Ми неправильно вимовляємо звуки, неправильно наголошуємо слова. Вживаємо слово, часто не знаючи його значення. Стилістично неоковирно будуємо речення. Наша мова стала убогою, примітивною. Та й не мова це — а суржик. Або — сленг (жаргон). Найстрашніше, коли той сленг прописався серед молоді. Конкурс 3. Проаналізувати почуте висловлювання, вказати на недоліки та виправити їх. Чим засмічена мова і як боротися з таким явищем. О! Які у нас гьорли і крутелики! Хоч усіх у тачку і на бродвей! Я чисто конкретно, без понтов (принюхується). Але діла у вас, баклажани, емемем. Ви що, поїхали, такий смел! Колгосп! Кайфуєте? Одчиніть амбразуру. Заколдрить? Будь спок. Розлили тут чорнило чи кисляк. Це ж вам не бухенвальд. Зараз припливе тічерка, виставить шнобель, все унюхає і зробить вам Камбоджу. Ну-ну, ти, Вася, не грузи мене, що ти зробиш? Будь кентом, що, не врубався? Заникав десь шампунь, дай-но і мені буснути! О! Єс! А ти, фраєр, злиняй! Олрайт! Учитель. Кажуть, що сленг дозволяє одній людині швидко ввійти в колектив ровесників, завоювати авторитет, інший — яскраво самовиразитись або просто отримати емоційну розрядку. Можливо, і так. Але я знаю, що сленг відділяє нас від рідної мови, виховує в нас почуття зверхності до неї, скептичності, що стосується мовних проблем. Приймаючи сленг як норму спілкування, чи не заявляємо ми насамперед про свої лінощі, про свою, вибачте, розумову неспроможність. Конкурс 4 Знайти на зашифрованому табло якнайбільше слів певної теми (учні працюють на комп’ютерах)
Молодці. Учитель. Чому українці все ж таки говорять і ще довго говоритимуть російською? Та тому, що добре затямили науку радянських ідеологів: українська мова нижча від російської, російська мова більш універсальна, а українська — місцева, тобто «хатня». А хіба проходять марно оті ради-поради «говорить на нормальном человеческом язике?» Звичайно, цією нормальною людською мовою є російська. А українська, звичайно ж, – мова дикунів, невігласів, навіть розумово неповноцінних... І це ми бачимо на кожному кроці: радіомовлення, яке далеке від ідеалу, вітрини магазинів і т.п. Через оті набридливі реклами, оголошення, через недолугі вивіски струмує така ненависть до української мови, зрештою – до України.
Конкурс 5 Тому наступне ваше завдання – пригадати, які мовленнєві помилки ви зустрічали в магазинах, громадському транспорті, взагалі в оточуючому вас світі.
Конкурс 6 А зараз кожна команда спробує відповісти на ряд питань. Шановні члени журі, уважно слідкуйте за тим, як відповідають конкурсанти, чи дотримуються вимог до усного мовлення, вміння висловити свою думку. 1. Чому газети, що навіть за часів В. Щербицького були переважно україномовними, тепер здебільшого втратили своє національне обличчя? Натомість процвітає мовний вінегрет, що шкодить обом мовам — і російській, і українській? 2. Чому всупереч чинному законодавству комерційна реклама здебільшого подається російською, а не державною мовою? Чому наша влада (нібито українська) на такі факти ніяк не реагує? 3. Чому Генеральна прокуратура мовчить з приводу порушення в Україні Закону про мови, зокрема статей 17-ї — «Мова у сфері обслуговування», 33-ї — «Мова засобів масової інформації», 35-ї — «Мова оголошень і повідомлень»? 4. Чому ми не інформуємо міжнародні організації, які покликані захищати права людини, про порушення в Україні прав корінної нації, зокрема права українців на отримання інформації рідною мовою? 5. Чому в Україні (на відміну від усіх інших держав) урядовцем може працювати людина, що не володіє державною мовою і вперто не хоче нею володіти? 6. Чому майже половина депутатів Верховної Ради не визнає державної мови і водночас користується непомірними пільгами порівняно зі своїми співвітчизниками? ІІІ Підсумок заняття Отож, перемогу здобула команда ____. Привітаємо переможців. Діти, пам’ятайте слова Бориса Антоненка-Давидовича: «Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не тільки ознака, а й обов’язок кожної культурної людини. Культурними в нас мусять бути всі, незалежно від того, працює людина розумово чи фізично». Станьте носіями зразкової української мови.!